




Римський імператор Веспасіан ввів податок на громадські вбиральні, і у відповідь на закиди сина гордо заявив: "Гроші не пахнуть". Цікаво, що римляни відвідували відхожі місця не тільки, щоб справити потребу, урину збирали у великі глиняні горщики й використовували як засіб для прання одягу, чищення зубів і дублення шкіри.
Збір урини проводився як серед бідняків, так і серед представників вищого стану. Покупець сечі змушений був заплатити особливий податок, щоб після використовувати урину для виробництва чистячих речовин. Вперше податки на сечу стягував імператор Нерон в 1 столітті, потім традицію відродив Веспасіан, за правління якого в 74 році н.е. з'явилися громадські туалети, а з ними - і обов'язкові платежі.
Веспасіан прославився як скупий правитель, навіть його син, Тит, засуджував введення податку. Проте варто визнати, що абсолютно марною витівкою це не було, невдовзі римська скарбниця почала наповнюватися сріблом, а частина "туалетного" прибутку навіть пішла на будівництво Колізею.
Цікаво, що для багатьох платних туалетів в деяких куточках франкомовного світу прижилася назва "vespaciens".
Коментарі
1