Ексклюзиви
четвер, 04 вересня 2014 11:20

"Докучило! Нема мені вітчизни" - 29 років з дня смерті Василя Стуса

Автор: kochegarka.com.ua
 

29 років тому цього дня помер український поет, дисидент, герой України Василь Стус.

4 вересня 1985 року у 47-річному віці помер Василь Стус. Його було замордовано наглядачами в таборах.

Василь Семенович Стус народився в селянській родині 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області. У 1939 році батьки переселилися в місто Сталіно (сьогодні Донецьк), аби уникнути примусової колективізації.

У 1954 році вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту.

У вересні 1965 Стус разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом та Юрієм Бадзьом взяв участь в акції протесту, закликаючи партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції.

Це був перший громадсько-політичний протест в Радянському Союзі у післявоєнний час.

Літературна діяльність Стуса та його постійна критика радянської системи призвели до першого арешту у 1972 році. Наступні 8 років за антирадянську агітацію та пропаганду Василь провів в мордовських і магаданських таборах..

У травні 1980 року він був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні Василь Стус засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. В таборах Василя було замордовано наглядачами і 4 вересня 1985 він помер.

У 2005 році Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Докучило! Нема мені вітчизни,

нема мені вітчизни — ні-ні-ні.

Душа горить в смертельному вогні,

разить мене — од запаху трутизни.

Отак мені — чим далі од Вітчизни,

тим легшає, тим тяжчає мені.

Невже я сам-один на цілий світ,

вогненний скалок вікового гніву,

пізнав себе і долю цю зрадливу,

щоб проклинати чужинецький світ?

Нема мені коханої землі,

десь під грудьми пече гірка калина,

сміється божевільна Україна

у смертнім леті на чужім крилі.

***

Господи, гніву пречистого

прошу — не май на зле.

Де не стоятиму — вистою.

Спасибі за те, що мале

людське життя, хоч надією

довжу його в віки.

Думою тугу розвіюю,

щоб був я завжди такий,

яким мене мати вродила

і благословила в світи.

І добре, що не зуміла

мене од біди вберегти.

Зараз ви читаєте новину «"Докучило! Нема мені вітчизни" - 29 років з дня смерті Василя Стуса». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути