"День ВДВ" в Україні - пропагандистський штамп російського мілітаризму.

"2 серпня - це дата початку десантних маневрів в Московському військовому окрузі, біля Воронежа. Перший стрибок з парашутом здійснили в 1918 році, і це був італієць, а першу десантну висадку спланували американці, які до слова, привезли парашутну справу в СРСР, але всі до єдиного були репресовані. Тобто дата 2 серпня - це просто дата однієї з десантних висадок, і першої висадки в Росії - яким боком до цього Україна?" - пише у Facebook Ігор Кромф.

Перша десантна частина в Україні - 1-ша аеромобільна дивізія. Розпочала службу 1 червня 1993 року.

"Сама абревіатура ВДВ. В російські мові вона гармонічна "воздушно-десантные войска", в нас же її штучно нав"язали при Януковичу, давши назву "Високомобільні десантні війська". По-перше чи є в Україні хоч одна "високомобільна частина"? Ні, є "аеромобільні", є "десантно-штурмові", "високомобільних" не існує в природі. Взагалі вдумайтесь в термін "Високомобільна" - тобто та, яка має високий рівень мобільності - такий рівень мають і частини морської піхоти, і підрозділи гірських стрільців, і загони ССО, і навіть окремі формування з Нацгвардії та Прикордонних військ, тобто приміняти поняття "висока мобільність" лише до десантників - це теж трошки не добре. В Україні до 2012 року десантники називались на європейський манер - Аеромобільні війська (АМВ), зараз з умовами війни на Сході, їх варто називати Десантно-Штурмовими військами (ДШВ), в силу специфіки використання та наявності важкого озброєння", - пише Кромф.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гопник побив російського пропагандиста у прямому ефірі

Берет, як частину форми десантника ввели британці. Він був темно-бордовим, кольору "марун". Згодом головні убори цього кольору ввели для всіх країн НАТО. Блакитні берети ввела постанова Президії ВР СРСР від 1968 року. Саме тоді радянський десант окуповував Чехословаччину. Блакитні берети ввели, щоб місцеві жителі плутали радянських солдат із миротворцями.

"Історія. Так уже сталось, що українські десантники отримали війну для вписання себе подвигами. Савур-Могила, Рейд Забродського, ДАП і ЛАП, трагедія з ІЛ-76, Авдіївська "промка", і це я так, навскидку. А перед тим була довга миротворча історія - Боснія, Косово, Ліберія, Ірак, Кот-Д'Івуар, Гватемала, та тисячі їх. Тобто українські десантники мають власну військову історію, і нафіга прив'язувати себе до історії держави, якої не існує, і яка нас в свій час окупувала. І тепер щодо самої історії десантних війські в СРСР - в ДСВ - дві операції, провальні повністю. В той час як американці висаджували дивізії в повітря, а геніальний Отто Скорцені проводив диверсійно-десантні операції, радянські десантники були звичайною піхотою і все тут. В післявоєнний період ВДВ використовували для окупації Чехословаччини та Угорщини, для інтервенції в Афганістані, для утримання сандиністської диктатури в Нікарагуа. Я вже мовчу про свіх цих "іхтамнєтов" радянського зразка в Африці, Азії і Близькому Сході. Єдина вдала без аналогів операція десантників СРСР - це висадка з бронетехнікою. Одна за всю історію. Для чого прив'язка до цього стрьомного і не нашого минулого - знаки питання", - підсумував Кромф.

×