26 серпня 1965 року на залізничній станції Красне біля Львовв троє співробітників КДБ у цивільному заарештували в купе поїзда "Сімферополь–Львів" дисидента Михайла Гориня та його дружину Ольгу.
Горині гостювали у Феодосії в побратима Михайла Масютка. 23 серпня вони заїхали у Коктебель. Там разом з письменником Романом Іваничуком, поетами Іваном Драчем, Дмитром Павличком і його дружиною Даною піднялися на гору Кара-Даг, де обговорили політичну ситуації
Михайла й Ольгу посадили в різні машини та повезли до Львова, у слідчий ізолятор управління КДБ на сучасній вул. Степана Бандери, 1, тодішня Миру. Ольгу 28 серпня звільнили з-під варти. Михайла Гориня на закритому засіданні Львівського обласного суду 18 квітня 1966 року засудили на 6 років таборів суворого режиму за антирадянську агітацію і пропаганду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 25 депутатів не голосувати за незалежність України
26 серпня після обіду у Львові на вулиці Драгоманова, 42, перед самим входом у Музей українського мистецтва заарештували його молодшого брата Богдана Гориня.
"Професійно впхнули у чорну "Волгу" і повезли у тюрму на вул. Миру, 1 (колишня – Лонцького). Там помістили у бокс, зібрали відповідну групу чекістів і повезли на моє помешкання для обшуку, який тривав цілу ніч. Вилучені книжки і папки (їх було чимало) зв'язували й відносили у "воронок". Ранком 27 серпня мене привезли в тюрму і ознайомили з постановою про затримання", - згадує він.
"За антирадянську пропаганду" його засудили на 3 роки концтаборів у селі Явас Мордовської АРСР к/т 11.
До 50-річчя введення радянських військ у Чехословаччину українські архіви оцифрували документи, які показують ставлення людей до цієї події.
2 
1
Коментарі