"Бюст Нефертіті - підробка?" - Такі заголовки з'явилися на сторінках німецьких газет. Автори відразу двох книг стверджують, що знаменитий бюст дружини фараона, виставлений в Берліні, - пізніша підробка, повідомляє DW.
Високі вилиці, мигдалеподібні очі, чуттєві губи, лебедина шия, - серед усіх стародавніх красунь, мабуть, лише Нефертіті настільки точно відповідає сучасним уявленням про прекрасне. Вражають не тільки свіжість фарб, але і неминуща сучасність того естетичного ідеалу, який стверджує бюст "головної дружини" староєгипетського фараона Ехнатона. Вражають настільки сильно, що вже не вперше виникає питання: а чи дійсно цього бюсту 3400 років?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Єгипті знайшли дитячий саркофаг віком 3500 років
Ніби змовившись, одразу два автори почали стверджувати, що бюст єгипетської цариці - підробка, і що вік красуні - не три з гаком тисячі років, а всього лише близько ста. На думку "розвінчувачів", бюст Нефертіті виготовив німецький археолог Людвіг Борхардт (Ludwig Borchardt), який нібито виявив його в 1912 році в майстерні Тутмоса (Тутмозіса) - придворного скульптора Ехнатона.
Версія Ерчівана
Берлінський автор Ердоган Ерчіван (Erdogan Ercivan) у своїй книзі "Втрачені ланки археології" не cоромиться: відразу сто знаменитих археологічних скарбів (серед них, скажімо, і скарби Трої) він "викриває" як підробки. Глава про Нефертіті - з числа найбільш скромних в цій книзі.
На думку Ерчівана, за підробкою стояла не зла воля Борхарда, а бажання випробувати свої сили: наскільки він в змозі відтворити давні зразки? Ерчіван вважає також, що моделлю для Борхарда слугували не тільки стародавні зображення, виявлені ним у майстерні творця - скульптора Тутмоса (справжність численних зображень Нефертіті з граніту, мармуру, нефриту та інших каменів не викликає сумнівів), але і власна дружина німецького археолога. Автор книги стверджує, що бюст "несе на собі відбиток подібності" з мадам Борхард.
Версія Штірліна
Інший "викривач" - швейцарський автор Анрі Штірлін (Henri Stierlin) - користується заслуженою повагою в колі шанувальників популярної літератури. З повагою і симпатією ставиться до автора книги "Бюст Нефертіті - обман єгиптології?" і директор Єгипетського музею в Берліні Дітріх Вільдунген (Dietrich Wildung). У бесіді з кореспондентом газети "Вельт" Вільдунген згадує історію двадцятирічної давності: він сидів зі своїм приятелем, Анрі Штірліном, в маленькому женевському кафе. Пропустивши по чарці, вони придумали план: а що якщо випустити книгу із якимось скандальним викриттям, наприклад, про те, що бюст Нефертіті - підробка. "Я не думав, що ця ідея виявиться для нього настільки привабливою, - говорить Вільдунген. - Але, мені здається, він і зараз не дуже серйозно ставиться до власного твердження".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депіляція цукром за рецептом Нефертіті - найдешевша
Аргументація Штірліна багато в чому збігається з аргументацією Ерчівана, але містить куди більше наукових та історичних деталей. Так, він припускає, що Борхард реконструював вигляд Нефертіті, щоб продемонструвати, як виглядали давні прикраси: відомо, що він надягав на бюст свої ювелірні знахідки. При реконструкції він користувався тими кольорами фарб, що були ним иявлені на стінах єгипетських усипальниць.
Тісно співпрацював Борхарда і з єгипетськими майстрами підробки: цей промисел процвітав на потребу туристам вже в 19 столітті. Мета у археолога була, щоправда, благородна: навчитися відрізняти підробки від оригіналів. Тим не менш, саме з його рук потрапила в Єгипетський музей "стародавня" стела, яка лише кілька років тому була визнана експертами як підробка.
У випаду Нефертіті Борхард, як припускає Штірлін, спочатку не хотів видавати свою підробку за оригінал. Але барвистий бюст викликав у всіх такий захват, що історія знайшла власну динаміку...
Офіційна версія
Експерти берлінського Єгипетського музею на чолі з професором Вільдунгеном відкидають всі припущення про те, що мова може йти про підробку. Вони посилаються як на багаторазові дослідження стародавньої статуї, так і на історичні документи.
"Бюст цариці 47 сантиметрів у висоту. У високій зрізаній згори перуці, перев'язаною посередині широкою стрічкою. Фарби - ніби щойно нанесені. Чудова робота. Описувати марно. Треба бачити..." - такий запис зробив у своєму щоденнику 6 грудня 1912 Людвіг Борхард, археолог і аташе з питань науки при прусському консульстві в Каїрі. Ще в 1906 році Німецьке Східне Товариство (Deutsche Orient Gesellschaft) придбало права на проведення розкопок в околицях городища ель-Амарна, гіпотетичної стародавньої столиці фараона Ехнатона - Ахетатон. Фінансував розкопки берлінський меценат Джеймс Саймон, багатий торговець бавовною, при цьому - пристрасний патріот Пруссії і не менш пристрасний любитель старожитностей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історик виявив автора знаменитого портрету Нефертіті
Восени 1912 року були розпочаті розкопки в квардраті P 47, позначеному в плані археологів як руїни житлового будинку. Під шаром піску виявили майстерню придворного скульптора Тутмоса. Красуня Нефертіті панувала безроздільно в майстерні художника: її зображення були виявлені в усіх мислимих видах: від мініатюрної дерев'яної фігури до знаменитого бюста. Його, до речі, досі не торкалася рука реставратора: такі свіжі й стійкі стародавні фарби....
У 1913 році дорогоцінна знахідка була передана в берлінський музей. Відтоді цариця протегує всьому Музейному острову, дуже ефективно "лобіюючи" його інтереси. Скажімо, фінансування відновлення Старого музею в Берліні було в свій час затверджено під гаслом створення "будинку для Нефертіті". Загалом, єгипетська цариця - хороший привід для сенсацій.
"Красива жінка і скандал: це завжди добре продається", - констатує професор Вільдунген.
1 
1
Коментарі