У ніч на 12 квітня 1995 року невідомі в темних комбінезонах і військовій формі жорстоко побили білоруських депутатів у будівлі Верховної Ради в Мінську. Депутати входили до фракції "Відродження" та голодували на знак протесту проти політичних ініціатив президента Олександра Лукашенка.
Напередодні Лукашенко заявив, що прагне провести референдум із питань зміни національної символіки, надання російській мові статусу другої державної, денонсації Біловезької угоди й дозволу президенту розпустити парламент. Ініціативу мали розглянути у Верховній Раді, ухвалити чи відхилити.
Деякі депутати виступили "за". Заявили, що герб "Погоня" схожий на литовський. А біло-червоно-білий прапор, якими "користувалися посіпаки Гітлера" негативно сприймається в народі. Закон про мови Республіки Білорусь, який лише білоруську мову визнавав державною, назвали таким, що обмежує права громадян.
Проти ініціатив виступили опозиційні депутати, Спілка письменників Білорусі та частина суспільства. Наголошували на невідповідності їх Конституції та законам країни, а також на можливому розколі суспільства. Попри це дебати щодо референдуму почалися з 10 квітня. На державному телеканалі БТ агітували за пропонову президента.
11 квітня 17 депутатів оголосили голодування та сіли перед Президією біля трибун, згодом до них приєдналося ще двоє. Присутні парламентарі розглянули питання окремо, але підтримали лише одне – про економічну інтеграцію з Росією. Ідею референдуму відхилили, але Лукашенко заявив, що парламент мав голосувати за всі питання одразу, тому проведе референдум без санкції Верховної Ради.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історики стали на захист білоруського прапора
Опозиційні депутати залишились у залі ради. Їх лякали бомбою в приміщенні. Намагалися вивести без гарантій допустити назад. А пізно вночі до зали ввірвалися люди в чорних масках і спецпризначенці в шоломах з автоматами. Почали бити депутатів кийками та навіть наставили на них зброю. Після побиття всіх закинули в міліцейські машини й повезли до прокуратури, де порушили кримінальну справу щодо інциденту.
На ранок уже лунали пропозиції почати процедуру імпічменту Лукашенка, але нічого не відбулося. Урешті депутати, не бачачи жодної конкретної підтримки, проголосували за ратифікацію Договору про двосторонні білорусько-російські відносини та припинили голодування. А вже згодом, без депутатів від фракції БНФ і з порушенням процедури залякані парламентарі ухвалили рішення про проведення референдуму 14 травня 1995 року.
Винних у побитті депутатів правоохоронні органи не назвали, кримінальну справу не закрили. Лукашенко заявив, що бачив відео подій у залі Верховної Ради й наче там ніхто нікого не бив, а депутати вийшли самі. Обіцяв показати плівку народу, але цього не сталося.
Проведення референдуму призвело до зміни державної символіки, встановлення другої державної мови й різкого зближення з Росією. Ситуацію із побиттям депутатів невідомими озброєними людьми назвали безпрецедентною і кваліфікували її як насильницьке захоплення влади в країни та встановлення диктатури Лукашенка.
З того часу всі подальші вибори до парламенту країни були недемократичними, адже опозицію до них не допускали.
25 березня 1918 року Рада Білоруської Народної Республіки ухвалила у Мінську Третю статутну грамоту. Нею проголосила незалежність.
Більшовики одразу оголосили, що створення незалежної БНР є спробою "поміщиків і капіталістів" відірвати Білорусь від Радянської Росії та приєднати її до буржуазної Німеччини. Діячі справді дякували німцям за визволення та прагнули союзу із ними, але це викликало розкол всередині політичних кіл, де було також багато прихильників Росії.
Із поразкою німців у Першій світовій війні в грудні 1918-го розпочався наступ більшовиків на Білорусь, а згодом і наступ Польщі. 1919 року БНР припинить існування, а уряд діятиме в еміграції.
5 
1
Коментарі