Батька Бандери розстріляли перед приходом німців у Київ

2 липня 1941 року завершилося слідство чекістів у справі Андрія Бандери – батька провідника ОУН. Чоловіка вирішили розстріляти.

Андрій Бандера був священником у селі Тростянець – тепер Долинської громади Калуського району Івано-Франківської області. Нагляд за селом радянські спецслужби встановили ще 1939 року, але жителів не зачіпали. Привід знайшли за місяць до початку німецько-радянської війни. Андрій Бандера переховував у хаті від радянської влади члена ОУН – "державного злочинця", а також "заборонену літературу", серед якої були "Історія України-Руси" Михайла Грушевського, "Повість минулих літ" Нестора Літописця та проповіді митрополита Андрея Шептицького.

Спочатку чоловіка доправили до Івано-Франківська, а після допитів зрозуміли, кого схопили. Тоді його перевезли до Києва й запроторили до внутрішньої тюрми НКВД. 9 червня почалися перші допити, які вели українською мовою, оскільки російською священник не говорив. На них зізнався, що вважає себе націоналістом за світоглядом.

Спроби витягнути інформацію про дітей не дали чекістам нічого корисного, але священник розповів, що востаннє виходив на контакт із сином Степаном 1940 року. Розповів про його зустрічі з італійськими урядовцями в Римі. Також отець Андрій розповів, що син пропонував йому перейти кордон, щоб уникнути радянських репресій, але він відмовився. Не хотів покидати своїх прихожан.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали речі в'язнів "Стрийської Бастилії", де сидів Степан Бандера

Щоденні допити священника не зупинив навіть початок бойових дій. Слідчу справу поспіхом закрили 2 липня. Залишили попередні обвинувачення, але головним назвали те, що він "як батько керівника закордонного проводу антирадянської націоналістичної організації ОУН Бандери Степана Андрійовича підтримував із ним до останнього часу систематичний зв'язок".

Суд над священником тривав менш як дві години. На ньому отець Андрій сказав, що дав своїм дітям належне виховання й виплекав любов до України. Чоловіка розстріляли 10 липня. Незадовго до розстрілу написав "Мої особисті зізнання". В НКВС документ зашифрували як "кримінальну справу №61112". Жодної інформації про місце поховання справа не містила.

Родина дізналася про долю Андрія Бандери лише 1992-го. Тоді ж його реабілітували в Україні.

×