28 квітня цього року виповнюється 69 років з дня створення української дивізії у складі німецьких військ "Галичина", яке брало участь в подіях Другої світової війни.
"Ця дивізія була сформована на території Західної України. 28 квітня 1943 року губернатор Галичини Отто Вехтер задекларував дозвіл Берліну на створення з українців збройного формування" , - розповів 37-річний Руслан Забілий, директор національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".
Дивізія "Галичина" формувалася на принципі добровільного набору.
"Ідея створення дивізії не була нова, - зазначив історик. – у 41-42-х роках різні політичні чинники. До прикладу гетьманці Павла Скоропадського й Андрій Мельник неодноразово висловлювали ідеї та навіть зверталися із пропозиціями до керівництва Третього райху стосовно створення українського збройного формування у складі Вермахту для боротьби із радянським комунізмом".
Адольф Гітлер був проти військових формувань зі слов'янських народів, зокрема, з українців.
"Гітлер говорив, що підкореним народам не можна давати зброю, - стверджує учений. – Він усвідомлював. Що може бути момент, коли поневолені народи обернуть цю зброю проти тих, хто їх окупував. Підтвердження цих слів можна знайти у листуванні Гітлера із ГІмлером".
Свою думку керманич Третього райху змінив у 1943 році.
"Після завершення битви під Сталінградом, через брак людського ресурсу у Німеччині для поповнення військ, Гітлер змінив свою думку, - пояснив чоловік. – Щоб відновити сили на фронті Німеччина почала інтенсивно створювати іншонаціональні формування у складі Вермахту. Або при військах СС".
Набірні пункти у дивізію відкрили у Львові, Коломиї, Дрогобичі, Івано-Франківську та інших містах. Спершу у дивізію набирали виключно добровольців.
"Були і випадки, коли люди ставали перед вибором, іти у дивізію, чи у тюрму, через свою політичну активність. Інформацію про це можна знайти у спогадах деяких дивізійників, - підкреслює дослідник. – Проте, переважна більшість ішла добровільно".
Бандерівське крило ОУН було проти формування дивізії "Галичина".
"Бандерівці вважали, що українці, вступаючи в дивізію, перетворюються в інструмент німецької політики на окупованій території, - розказав Ігор Забілий. – Вони не тільки агітували проти вступу в дивізію. Але в деяких випадках прямо забороняли вступати в "Галичину". Вони були переконані, що у створенні українських збройних формувань не можна орієнтуватися на окупанта та ворога, а варто розраховувати лише на власні сили, як і створювалася Українська повстанська армія. З іншого боку, відхід кількох тисяч молодих здорових галичан означав для УПА втрату мобілізаційного ресурсу".
Проте, вдіяти зі вступом українців у дивізію повстанці нічого не могли. Активно працювала німецька машина пропаганди.
"Родини добровольців обіцяли забезпечувати й надавати їм пільги, тому люди ставилися до набору у дивізію схвально, - розповідає вчений. - З нагоди створення дивізії "Галичина" проводилися святкові заходи у Коломиї, Львові та Івано-Франківську".
До добровольців ставили високі вимоги.
"Із 80 тисяч претендентів у дивізію відібрали трошки більше 12 тисяч молодих хлопців, - стверджує чоловік. – Вимоги до добровольців були, щоб їхній ріст сягав не менше 170 сантиметрів, проте з часом вимогу опустили до 165. А коли побачили, що і таких хлопців багато не назбирається, то врешті вимогу знизили до 160 сантиметрів. Звичайно, здоров'я мало бути в нормі й відсутність судимості".
Також мала створюватися расова комісія, але з певних причин її так і не призначили.
"У той час люди ще не усвідомлювали, чим може закінчитися доля цього формування. – зауважує дослідник. – Це був період, коли ще не було Курської дуги. У людей була примарна надія, що на основі дивізії з часом можна буде побудувати національну армію і розпочати національно-визвольну боротьбу".
Таким чином сформувалася дивізія, яка кілька місяців проходила вишколи на території Чехії, Австрії, Франції, Німеччини та Польщі.
"Кожен дивізійник освоїв 8 видів стрілецької зброї, дехто артилерію, - розповів Руслан Забілий. – Хлопців вчили штикового бою, рукопашного, подолання мінних полів, ведення боїв у різноманітних умовах: місто, ліс, наступ, оборона. Дивізійники були краще забезпечені, ніж солдати Вермахту. Їх забезпечували із управління СС, а СС вважалися елітними військами. Але плутають ССівські дивізії німців і дивізію "Галичина". Вона носила назву "Дивізія зброї СС", - це означало, що вона отримувала вишкіл такий, як СС і отримувала забезпечення, як СС".
Однією з головних умов створення дивізії було те, що українці не воюватимуть проти США і Англії на західному фронті, а виключно на східному. Також дивізійники не повинні були виконувати поліційну службу охорони концтаборів, конвойної служби і так далі. Це було звичайне військове формування.
Переважна більшість дивізійників загинула у 1944 років у бою під Бродами.
"Однозначно дивізія "Галичина" не була злочинною й ніколи не проходила за матеріалами Нюрнберзького процесу", - констатував Руслан Забілий.
4 
1
Коментарі
71