Вівторок, 16 червня 2020 15:47

"Бабам у космосі робити нема чого": політ першої жінки був невдалим
9

16 червня 1963-го перша у світі жінка-космонавт 26-річна Валентина Терешкова вийшла на орбіту Землі. Протягом 3 діб космічний корабль "Восток-6" облетів платету 48 разів. Після цього капсула з космонавткою приземлилася в Алтайському краї. Політ пройшов невдало, вона ледь не загинула.

Дівчина з народу

Перші космічні польоти відбувалися в умовах жорсткої конкуренції між СРСР і США. Після дебютного "чоловічого" польоту в американців залишався лише один козир — підготувати "жіночий" політ. Щойно в СРСР надійшла інформація про підготовку для космічної програми американської льотчиці Джеррі Кобб, було прийнято рішення про підготовку радянських жінок до польоту в космос.

Оскільки жінок-пілотів у званні офіцерів ВПС тоді не було, відбір ішов за "спортивним" напрямком. 15 січня 1962 року ДОСААФ представив особисті справи 58 жінок. Після їх розгляду та проходження госпітального обстеження залишилися п'ятеро: Жанна Йоркіна (22 роки), Тетяна Кузнєцова (20 років), Валентина Пономарьова (28 років), Ірина Соловйова (24 роки), Валентина Терешкова (25 років). Заміжня і з дитиною була тільки Пономарьова, вона ж мала навички пілота і вищу освіту (інженер-механік рідинних ракетних двигунів).

Дівчата пройшли нелегкі випробування: їх поміщали в термокамеру з екстремально високими температурами, у приміщення з підвищеною вологістю, сурдокамеру (камера тиші й самотності), вони відпрацьовували дії у невагомості на МіГ-15, вчилися заземлюватися на воду, стрибаючи з парашутом (тренування потрібні були для приземлення під час посадки космічного корабля). Проводилися і психологічні тестування: важливо було зрозуміти, наскільки комфортно буде жінкам під час перебування в космосі. Враховувалося все, аж до менструальних циклів.

З професійної точки зору, найпідготовленішою до польоту була Валентина Пономарьова, однак Юрій Гагарін, з самого початку висловлювався проти неї. Він симпатизував Валентині Терешковій, відзначаючи її серед інших. Напевно, вона подобалась йому своїм вольовим характером. Терешкову відзначав і Корольов.

"Заради освоєння космосу можна ризикувати життям чоловіків-льотчиків, якщо дуже потрібно - "неодружених дівчат" (саме так він висловився), хоча й не варто було б. Але неприпустимо ризикувати життям матері", - згадує Пономарьова.

Нескінченним суперечкам поклав кінець Микита Хрущов. Є версія, що він вибирав майбутню космонавтку за фотографією. Але, швидше за все, зіграло роль те, що Терешкова відмінно підходила під ідеал дівчини з народу, яка домоглася всього власною працею. Валентина народилася в бідній селянській родині, працювала на ткацькій фабриці.

Медичний огляд Валентини Терешкової.
Валентина Терешкова перед стартом.
Валентина Терешкова на трибуні Мавзолею з Юрієм Гагаріним і Микитою Хрущовим. 22 червня 1963 року
Юрій Гагарін і Валентина Терешкова.
Валентина Терешкова в тренувальному таборі. 1963 рік

Політ "Чайки"

Коли корабель "Восток-6" із першою жінкою-космонавтом Валентиною Терешковою (позивний "Чайка") на борту вийшов на розрахункову орбіту, здавалося, що й далі все буде добре — наземні служби відзначили зібраність Терешкової, чіткість її реплік.

"...Усі, хто бачив Терешкову під час підготовки старту і виведення корабля на орбіту, хто слухав її доповіді по радіо, одностайно заявили: "Вона провела старт краще за Поповича та Ніколаєва". Терешкова встановила радіозв'язок з Биковським, відмінно провела переговори з Хрущовим і дуже толково доповідає про хід польоту," – писав у щоденнику генерал-лейтенант Каманін.

Але на другу добу, 17 червня, керівники польоту звернули увагу на нечіткі ухильні відповіді Терешкової. Її поведінка насторожувала й викликала сумнів у бадьорих звітах.

Терешкова розповідала, що першу добу практично не відчувала скафандра; потім з'явилися ниючі болі в правій гомілці, які не минали до самої посадки. Її нудило, вона не могла їсти заготовлений провіант, була млява й сонлива. Через проблеми з самопочуттям вона фактично зірвала програму наукових експериментів: не змогла відв'язатися від крісла, не змогла дотягнутися до укладок з матеріалами.

18 червня Терешкова повинна була випробувати ручне управління, щоб у разі відмови автоматичної системи орієнтації перед спуском узяти ситуацію під контроль на поточному витку. Однак ані з першого, ані з другого разу в неї нічого не вийшло.

"З Терешковою розмовляв кілька разів. Відчувається, що вона втомилася, але не хоче зізнатися в цьому. В останньому сеансі зв'язку вона не відповідала на дзвінки ленінградського вимірювального пункту", – записав Каманін у щоденнику. "Ми включили телевізійну камеру і побачили, що вона спить. Довелося її розбудити і поговорити з нею і про майбутню посадку, і про ручну орієнтацію. Вона двічі намагалася зорієнтувати корабель і чесно зізналася, що орієнтація по тангажу в неї не виходить. Це обставина всіх нас дуже турбує".

З'ясувалося, що через помилки в монтажі кабелів управління автопілот космічного корабля міг узяти невірний курс - і Валентина Терешкова зіткнулася з реальною перспективою загубитися в космосі й загинути. Гагаріну, який стежив за польотом, вдалося придумати, як виправити ситуацію, і Терешкова все ж змогла повернутися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Космічний апарат розбився на Місяці

Повернення на Землю

У момент сходження з орбіти Терешкова доповіла про спрацювання гальмівної установки і початку спуску, але її не почули. Фахівці розхвилювалися, адже ніхто не знав, що відбувається з кораблем. Проте "Восток" усе зробив за графіком. Катапультування відбулося м'яко, Терешкова приземлилася в 400 метрах від спускного апарата, поблизу від розрахованого району.

Під час посадки через некерований парашут Терешкова сильно вдарилася обличчям об гермошлем, розбила ніс і отримала синець під оком.

Місцеві жителі допомогли їй зняти скафандр, і вона на знак подяки подарувала їм тюбики з "космічною" їжею. Вони у відповідь нагодували її картоплею з цибулею і напоїли кумисом, що порушувало всі медичні інструкції. До того ж Терешкова намагалася на Землі дописувати бортовий журнал, і це помітили прибулі пошуковики.

Через свої дії Терешковій пізніше довелося витримати справжній рознос від Сергія Корольова.

"Мені треба з Валею поговорити. Через десять хвилин я її до вас відпущу". Конфіденційна розмова тривала хвилин тридцять. Корольов з'явився першим. Подивившись на присутніх, лукаво посміхнувся і швидко вийшов. Ще кілька хвилин ми чекали на Терешкову. Вона не могла приховати заплаканих очей і пригніченого стану. У мене було відчуття, що вона от-от заплаче. Врешті-решт ми розберемося з цим ручним керуванням, а зараз Терешкову треба звільнити від наших допитів" - писав академік Борис Черток.

Історик радянської космічної програми Ярослав Голованов у своїй книзі "Корольов" описував обурення Сергія Корольова польотом Терешкової: "Щоб я колись зв'язався з жінками! — гарячкував він, звертаючись до дружини. — Ніколи! Запам'ятай, дитино, бабам у космосі робити нема чого!"

Після польоту Терешкової керівники радянської космічної програми скасували всі польоти жінок у космос. Друга радянська жінка-космонавт Світлана Савицька побувала на орбіті тільки через 19 років.

З 1961 року при виконанні космічних польотів загинули 18 осіб: 13 американських астронавтів (в тому числі дві жінки), перший ізраїльський астронавт і чотири радянських космонавта.

24 квітня 1967 року при поверненні з випробувального польоту на космічному кораблі "Союз-1" загинув радянський космонавт Володимир Комаров. Причина - відмова парашутної системи апарату приземлення.

30 червня 1971 року сталась розгерметизація апарату приземлення корабля "Союз-11", яка привела до загибелі Георгія Добровольського, Владислава Волкова і Віктора Пацаєва. Космонавти задихнулися на висоті близько 100 км. Вони літали без скафандрів, бо розміри капсули не дозволяли розмістити трьох осіб в рятувальних костюмах.

28 січня 1986 року через 73 секунди після старту з космодрому на мисі Канаверал на висоті близько 15 км вибухнув американський шаттл Challenger з сімома астронавтами на борту. В результаті корабель зруйнувався в повітрі. Кабіна з екіпажем, яка не була обладнана парашутами та іншими засобами порятунку, відірвалася і на великій швидкості врізалася у воду.

1 лютого 2003 року сталась катастрофа з шатлом Columbia, який повертався на Землю після 16-денної місії. При вході в щільні шари атмосфери корабель зруйнувався. Загинули всі сім членів екіпажу. Причиною катастрофи стало руйнування зовнішнього теплозахисного шару на лівій площині крила шаттла.

Зараз ви читаєте новину «"Бабам у космосі робити нема чого": політ першої жінки був невдалим». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 660
Голосування Чим закінчаться вибори у Білорусі?
  • Лукашенко втримає владу, придушить протести
  • У Білорусі буде революція, "майдан" і новий президент
  • "Бацька" схилять до компромісу. Будуть повторні вибори
  • Мені байдуже
Переглянути
Погода