Австрійський цісар Фердинанд І 15 травня 1848-го скасував селянські повинності у Галичині.
Кріпосні повинності існували по всій Європі, у Галичині мали національний відтінок. Більшість селян у краї становили українці, а серед поміщиків переважали поляки. Коли навесні 1848 року по Європі починається революція, названа згодом "Весною народів", генерал-губернатор Галичини граф Стадіон звертається до цісаря Фердинанда І з проханням якнайшвидше скасувати панщину в провінції. Той погоджується.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Весна народів" у Львові закінчилася епідемією холери
У першу річницю скасування панщини, 15 травня 1849 року, до Львова з'їхалися українці з усього краю. Вулиці було прикрашені синьо-жовтими прапорами. Після відправи у соборі Святого Юра багатотисячна колона рушила до будинку намісництва. Попереду котився віз, який тягло шість волів з позолоченими рогами. На возі стояв величезний коровай, який віддали новому генерал-губернатору Галичини Аґенору Голуховському.
Через 13 років панщину було скасовано й у Наддніпрянській Україні, яка входила до Російської імперії.
Навесні 1848 року Європу, зокрема й Австрійську імперію, охопили повстання. Ці події отримали назву "весна народів". Найбільшою провінцією імперії була Галичина. Після збройного виступу у Відні 13 березня австрійський цісар Фердинанд І проголосив свободу преси та скликання Конституційного зібрання.
3 
1
Коментарі