6 грудня 1919-го розпочався Перший зимовий похід армії УНР. Його очолив генерал-полковник Михайло Омелянович-Павленко.
Восени 1919 року Галицька Армія та Дієва армія УНР воювали водночас проти червоних, білих та поляків. Наприкінці листопада 1919-го залишки Надднiпрянської Армії УНР опинилися в "трикутнику смерті" Любар-Чортория–Миропіль. Їх оточили Червоноа, Добровольча та польська армії. Українці потерпали від епідемії тифу, військові були знесилені. Антанта не пропускала до УНР закуплені за кордоном ліки.
6 грудня 1919-го у Новій Чорториї пройшла військова нарада. Хворий на тиф командувач Дієвої армії УНР Василь Тютюнник запропонував пройти рейдом по окупованій українській території та підняти повстання. Його підтримав Омелянович-Павленко. У поході взяли участь близько 5000 осіб - 2000 багнетів, 1000 шабель і 14 гармат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Організатор гуцульського полку морської піхоти не дався у полон більшовикам під Базаром
Протягом рейду армія подолала 2500 км Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською, Вінницькою областями. Провела понад 50 успішних боїв.
Українська армія вперше застосувала партизанські методи боротьби. Потім цей досвід використала УПА.
У Варшаві Українську армію зустрічали, як визволителів. Настрій війська піднявся. У травні 1920 року Армія УНР пройшла урочистим парадом по Хрещатику.
Захоплення влади в Петрограді більшовиками отримало відгук і в Україні. Українська Центральна Рада засудила більшовицький переворот. 29-31 жовтня в Києві відбувалися бої за владу між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду і УЦР, в яких переможцями вийшли прихильники УЦР. Влада Генерального Секретаріату поширена на всі українські губернії.
3 
1
Коментарі