Письменника та громадського діяча 57-річного Миколу Руденка засудили до 13 років заслання у таборах Мордовії, Росія, 1 липня 1977-го. Проходив у справі за "антирадянську агітацію та пропагадну". Усі твори письменника вилучили з бібліотек за наказом голови Головліту УРСР Михайла Познякова.
Микола Руденко заснував правозахисну Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод 9 листопада 1976-го. Саме за це й арештований.
"І ось, нарешті, тюремний "воронок" везе мене з Донецька до Дружківки – суд має відбутися саме там, у райцентрі, до якого належить хуторець, де мешкав Олекса Тихий. Оце, власне, і є процесуальна підстава, щоб судити мене на Донбасі", - писав Руденко.
На судовому засіданні судді демонстративно виклали 49 томів справи на Руденка та поета Олексу Тихого. Вирок - 13 років ув'язнення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 90 років тому народився дисидент Олекса Тихий
Його відправили до мордовського табору ЖХ-385/19-3 на станції Потьма. Разом із іншими в'язнями продовжує правозахисну роботу. Пише листи до держсекретаря США Шульца та до президента США Джимі Картера з проханням допомогти у створенні міжнародної комісії для інспекції радянських політичних таборів. Протестує проти введення радянських військ у Афганістан. Писати вірші змоги не мав. Запам'ятовував їх, у день листування та посилок записував і передавав за межі табору.
1982-го письменника перевели до Кучинського табору у Пермській області, Росія.
19 грудня 1920-го у селищі Юр'ївка сучасного Лутугинського району Луганської області народився український правозахисник і публіцист Микола Руденко.
Його батько загинув на шахті, а мати сама виховувала 3-х дітей. Сім'я досягла статку, але 1930-го була змушена вступити до колгоспу.
У дитинстві Руденко почав писати вірші. Їх публікували у місцевих газетах. Водночас працював у шахті. Юнак отримав від Народного комісаріату освіти стипендію та вступив до філологічного факультету Київського університету. Ще в школі Руденко став членом Комуністичної партії.
4 
1
Коментарі