Зазвичай, коли ми говоримо про російську окупацію Галичини, то маємо на увазі радянську окупацію 1939 року. Проте перша окупація Львова та Галичини датується ще періодом Першої світової війни.
Як відомо, до жовтня 1914 року росіяни в зайняли більшу частину Галичини та всю Буковину та встановили окупаційний режим. Вони проводили політику приєднання краю до Російської імперії.
Вже 4 вересня 1914 року було створене Галицьке військове генерал-губернаторство, розділене на 4 губернії: Львівську, Перемиську, Тернопільську та Чернівецьку. Губернатором став генерал-лейтенант граф Григорій Бобринський (1863–1928), який прибув до Львова 18 вересня (тут і далі дати – за "новим стилем"). До речі, його рід походив від нешлюбного сина Катерини ІІ та Григорія Орлова.
З перших днів окупаційна влада запровадила жорсткий режим і нові правила, щоби – принаймні зовні – надати Львову російський характер. На ратушевій вежі повісили російський триколор. Середньоєвропейський час змінили на петроградський. Усі вивіски на крамницях, установах і трамваях переписувалися російською мовою. В обіг запроваджено російські карбованці за заниженим курсом (1 австрійська крона = 30 копійок, реально ж вона оцінювалася вище). Встановлено комендантську годину з 10-ї вечора до 4-ї ранку, посилено режим прописки у готелях. Заборонено продаж алкогольних напоїв (за винятком пива на розлив).
Деякі русифікаторські заходи довелося потім скасовувати. Наприклад, у Львові, як і по всій Росії, терміново запровадили правосторонній вуличний рух на вулицях. Але трамвайна мережа була пристосована до австрійського лівостороннього руху. Тож довелося повернутися до нього.
Насамперед намагалися знешкодити духовного лідера галичан. Російська окупаційна влада вирішила усунути Митрополита Андрея, який став би на перешкоді поширення в краю православ'я. Приводом стала проповідь у церкві Успіння Богородиці у Львові 9 вересня, у якій Андрей Шептицький закликав до вірності Апостольському Престолу, проти насильницького насаджування православ'я та проти молитов за російського царя.
З іншого боку, росіянам вдалося забезпечити достатнє продовольче постачання зруйнованої війною Галичини. Ще довго потім старші люди згадували білий хліб і безкоштовні кухні часів російської окупації. Очевидно, царський уряд намагався здобути прихильність серед широких мас населення, з наміром втілення краю до своєї імперії. "Нехай буде єдина, могутня, неділима Русь " – промовляв 22 квітня 1915 року з балкону намісництва під час свого візиту до Львова імператор Микола ІІ.
Однак перша окупація тривала недовго - вже 22 червня 1915 року російське військо залишило Львів перед австрійсько-німецьким наступом. Сьогодні ми пропонуємо вам ознайомитися, як жило місто Лева під російською окупацією.
4 
1
Коментарі