Після звільнення окупованих Німеччиною територій європейських держав, тисячі жінок, що перебували в особистих відносинах з німецькими солдатами і офіцерами, були підвергнуті принизливим і жорстоким екзекуціям від рук своїх співгромадян.
Найбільш активно переслідували своїх співвітчизниць французи. Гнів від поразки, довгих років окупації, розколу країни, звільнена Франція зганяла на цих дівчатах.
У ході кампанії з виявлення та розправи над колабораціоністами, що отримала назву "L'épuration sauvage", близько 30 тисяч дівчат, які підозрювалися у зв'язках з німцями, були піддані публічним приниженням.
Найчастіше таким чином зводили особисті рахунки, а багато хто з найбільш активних учасників так намагалися врятувати самих себе, відволікаючи увагу від своєї співпраці з окупаційною владою.
Очевидець тих подій: "Мимо нас, під акомпанемент лайки і погроз, повільно їхала відкрита вантажівка. У кузові було близько дюжини жінок, всі - з поголеними наголо головами, низько опущеними від сорому".
Найчастіше на голінні голови не зупинялися, малювали фарбою свастику на обличчі або випалювали клеймо на лобі.
Були й випадки самосуду, коли дівчат просто розстрілювали, багато хто, не витримавши ганьби покінчили життя самогубством.
Вони були визнані "національно негідними" і більшість отримали від шести місяців до одного року в'язниці з подальшим зниженням у правах ще на рік. У народі цей останній рік називали "роком національного сорому". Подібне відбувалося і в інших звільнених європейських країнах.
Але ще про один аспект сором'язливо мовчали протягом десятиліть - діти, народжені від німецьких військовослужбовців. Вони були двічі знедоленими - народжені поза шлюбом, плід зв'язку з ворогом.
За різними підрахунками, в тій же Франції народилося понад 200 тисяч так званих "дітей окупації", але як не дивно, ті ж французи поставилися до них найбільш лояльно, обмежившись лише забороною на німецькі імена та вивчення німецької мови. Хоч і були випадки нападів з боку дітей і дорослих, від багатьох матері відмовилися, і вони виховувалися в дитячих будинках.
В одному з оповідань Сомерсета Моема - "Нескорена", створеного в 1944 році, головна героїня вбиває свою дитину, народжену від німецького солдата.
Засновник французько-німецької асоціації дітей окупації "Серця без кордонів", яка налічує зараз близько 300 членів, француз, син німецького військовослужбовця: "Ми заснували цю асоціацію, оскільки суспільство зачіпало наші права. Причина - ми були франко-німецькими дітьми, зачатими під час Другої світової війни. Об'єдналися ми для того, щоб спільно займатися пошуком наших батьків, допомагати один одному і проводити роботу зі збереження історичної пам'яті. Чому зараз? Раніше це було неможливо зробити: тема залишалася табу ".
Цікаво, що в сьогоднішній Німеччині існує законодавча норма, згідно з якою діти німецьких військовослужбовців, народжені від французьких матерів, мають право на німецьке громадянство.
У Норвегії таких дівчат було близько 15 тисяч, і п'ять тисяч, які народили дітей від німців, були засуджені на півтора роки примусової праці, а майже всіх дітей з подачі уряду оголосили розумово неповноцінними і відправили в будинки для душевнохворих, де вони утримувалися аж до 60-х років.
Норвезький Союз дітей війни пізніше заявив про те, що "нацистську ікру" і "недоумків", так називали цих дітей, використовували для випробування медичних препаратів.
Лише в 2005 році норвезький парламент приніс офіційні вибачення цим безневинним жертвам і затвердив компенсацію за пережите в розмірі 3 тис. євро. Ця сума могла бути збільшена, якщо потерпілий надасть документальні підтвердження того, що зіткнувся з ненавистю, страхом і недовірою через своє походження.
2 
1
Коментарі