70 років тому, 30 січня 1945 року екіпаж радянського підводного човна С-13 під командуванням капітана 3-го рангу Олександра Маринеско на очах кораблів конвою потопив у районі Данцігської бухти німецький суперлайнер "Вільгельм Густлофф", на борту якого перебував увесь цвіт німецького підводного флоту. Вчинок моряків-підводників був названий "атакою століття".
Саме в цей день Вільгельму Густлоффу - нацистському партійному діячеві, покійному главі швейцарського відділення НСДАП - виповнилося б 50 років.
Лайнер не мав позначень як госпітальний корабель. Внаслідок цієї атаки загинули щонайменше 6600 осіб: 918 німецьких матросів та офіцерів 2-ї навчальної дивізії підводних сил, 173 члени екіпажу судна, 373 жінки-військові, 162 поранених вояків, близько 5000 біженців (у т.ч. близько 3000 дітей і 1700 жінок). За деякими даними, жертв було близько 9000. Ця трагедія за кількістю загиблих вважається найгіршою в історії мореплавства.
Єдиний корабель охорони "Льове" першим прибув на місце трагедії і почав рятувати вцілілих пасажирів. Оскільки в січні температура вже була −18°C, лишалося всього кілька хвилин до того, як наступало незворотне переохолодження організму. Попри це, йому вдалося врятувати 472 пасажирів з шлюпок та моря. На поміч також підійшли кораблі охорони іншого крейсера "Адмірал Гіппер", який теж, окрім команди, мав на борту близько 1 500 біженців. Через побоювання атаки субмарин він не зупинився і продовжував тікати в безпечні води. Іншим суднам вдалося врятувати ще 179 чоловік. Трохи більше, ніж через годину інші судна, що прийшли на допомогу, змогли виловити тільки мертві тіла з крижаної води. Пізніше малий патрульний корабель, що прибув на місце трагедії, несподівано знайшов через сім годин після потоплення судна серед сотень мертвих тіл непомічену шлюпку і в ній живе немовля, загорнене в ковдри, — останнього врятованого пасажира "Вільгельма Густлоффа".
У Німеччині, як і після Сталінграда, оголосили триденний траур. Командира конвою розстріляли за особистим наказом Гітлера.
4 
1
Коментарі