15 червня минає 75 років від дня народження українського кіноактора, кінорежисера, сценариста Івана Миколайчука.
Іван Васильович Миколайчук народився 15 червня 1941 року у селі Чортория Кіцманського району Чернівецької області у селянській родині. Він був одним із 13 дітей. Повідомляє ZIK.
У 1961 році закінчив театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. Ольги Кобилянської. А в 1963–1965 роках навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого (майстерня Віктора Івченка).
Загальне визнання Миколайчукові принесли ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі "Сон" та Івана Палійчука у "Тінях забутих предків". Знімався в них одночасно, навчаючись на другому курсі. "Тіні забутих предків" здобули 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 гран-прі) у 21 країні й увійшли до Книги рекордів Гіннеса.
З фільму "Білий птах з чорною ознакою" (1971) почалася нова сторінка у творчості Миколайчука – крім актора, він стає ще й сценаристом. У стрічці Бориса Івченка "Пропала грамота" (1972) був не лише виконавцем колоритної ролі козака Василя, а й фактичним співрежисером.
У 1970-х роках почалися гоніння на діячів української культури. Випровадили з кіно, а потім заарештували Сергія Параджанова. Зі звинуваченням у націоналізмі зіткнувся й Миколайчук. Вперше це сталося ще 1968 року під час зйомок фільму "Анничка". Миколайчук спалахнув, намагаючись пояснити різницю між "націоналізмом" і "патріотизмом".
Інцидент закінчився доносом у Київ, де актора кваліфікували як "людину ворожої ідеології". "Тіні забутих предків" на довший час фактично заборонили до показу. "Пропала грамота" вийшла на екрани лише наприкінці 1980-х років.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 88 років тому народився Че Гевара
1983-го Миколайчук створив сценарій картини "Небилиці про Івана", а в 1984-му готувався до роботи над фільмом за цим сценарієм. Але постановку "Небилиць…" дозволили тільки восени 1986 року. Проте, через важку хворобу автор почати зйомки так і не зміг. Фільм зняв 1989 року (уже по смерті Миколайчука) Борис Івченко.
4 
1