12 січня 1879 року наступ британських військ під командуванням генерал-лейтенанта Фредеріка Аугустуса на Зулуленд став початком Англо-зулуської війни, яка тривала сім місяців і призвела до анексії Зулуленду і його приєднання до південно-африканської республіки Наталь.
Як бури (або африканери), нащадки голландських поселенців, так і зулуси почали колонізувати південь Африки в 17 столітті - бури спочатку освоювали території на півдні, в районі мису Доброї Надії, а зулуси прийшли з півночі і оселились вздовж ріки Тугела.
У 1830-х роках Британія заявила свої претензії на Капську область, заселену африканерами, чим змусила їх мігрувати на північ, і в 1838 році між ними і зулусами відбулись перші військові сутички. Через суттєві відмінності у військовій оснащеності в 1840 році бури перемогли зулусів, позбавили влади їх правителя Дінгане і змусили його сина Мпанде визнати васальну залежність Зулуленду від нової бурської республіки Наталь. У 1843 році Наталь завоювали британці, які заявили свої претензії і на Зулуленд.
У 1872 році після смерті Мпанде до влади в Зулуленді прийшов його син Кетшвайо. Він відмовився підкоритися британцям і в грудні 1878 року відхилив їхню вимогу розпустити зулуську армію і підтвердити васальну залежність. У відповідь 12 січня 1879 року англійські війська увійшли на територію Зулуленду, але в перших же двох битвах зазнали відчутних поразок. Вони втратили загиблими і пораненими кілька тисяч осіб і лише 29 березня в битві в районі Камбула здобули першу перемогу. У липні в бою біля столиці Зулуленда Улунді погано озброєні війська Кетшвайо втратили понад 10 тисяч убитими і були змушені капітулювати.
Кетшвайо був висланий із Зулуленду і помер в 1884 році. Через три роки Британія анексувала Зулуленд і приєднала його до Наталя, який в 1910 році увійшов до складу Південно-Африканського Союзу.
3 
1
Коментарі