Четвер, 15 квітня 2021 07:15

"Жених не хоче мене брати, бо не вмію читати"

Автор: facebook.com/Luhansk.official
  У дитинстві Христина Алчевська самостійно навчилася читати та писати. Щоб мати право викладати іншим, підготувалася і склала екстерном іспити з російської мови, Закону Божого й арифметики. У її школі вивчилися понад 17 тисяч дівчат
У дитинстві Христина Алчевська самостійно навчилася читати та писати. Щоб мати право викладати іншим, підготувалася і склала екстерном іспити з російської мови, Закону Божого й арифметики. У її школі вивчилися понад 17 тисяч дівчат

— У мене є жених, але він не хоче мене брати, бо я не вмію читати. Можете навчити місяців за два? — у червні 1871‑го в Харкові до засновниці жіночої недільної школи Христини Алчевської підійшла 15-річна дівчина в ситцевій сукні.

Навчання їй давалося легко. Вчителька переконувала не кидати школу. Та дівчина зникла, вивчивши абетку.

За кілька місяців керівниця навчального закладу з чоловіком — головою правління Харківського земельного банку Олексієм Алчевським, пішли в театр. Бідкалася, що через високу вартість не придбали квитки в перший ряд. Зате помітила в ньому ту ученицю. Вона привернула увагу всього залу шовковою жовтою сукнею, оксамитовим манто й мереживним капелюхом.

Із 19 років майбутня попечителька освітніх закладів під псевдонімом Українка переписувалася з філософом Олександром Герценом. Один із листів він опублікував у журналі "Колокол" в Лондоні. В ньому закликала жінок вчитися і навчати інших у народних школах.

Христина Алчевська 1862-го засновує в Харкові першу безкоштовну недільну жіночу школу. Набирає учениць віком від 14 до 45 років.

"У мене завжди була думка навчити грамоті якомога більше жінок, — пояснювала пізніше Христина Алчевська в лис­ті до Івана Франка. — Здавалося завжди, що чоловік набагато щасливіший у цьому. Що стосується жінки, то живуть упередження проти її освіти, починаючи з хати й закінчуючи палатами. Коли я була дитиною, для моїх братів запросили вчителя. Батько мій вважав абсолютно непотрібним вчити дівчинку грамоті. Поміж тим я так пристрасно хотіла бути освіченою, що навчилася читати, підслуховуючи під дверима уроки братів. І читала краще, ніж вони".

Міністерство внутрішніх справ забороняє недільні школи. Звинувачують у "розвінчуванні релігійних вірувань і поширенні соціальних уявлень про право власності". Христина Алчевська продовжує таємно займатися з півсотнею учениць вдома.

1864-го проводять освітню реформу. Вона повертає недільні школи, але викладати дозволяють лише Закон Божий, читання, письмо, основи арифметики й малювання. Вчителі повинні мати документ про вищу освіту.

У Петербурзькому університеті екстерном складає іспити з російської мови, Закону Божого й арифметики. Отримує диплом із правом викладання. 1870 року в будинку міського парафіяльного училища відкриває приватну жіночу недільну школу.

Знаходить учителів, які погоджуються викладати без зарплати. Іще й роблять внески на утримання закладу. Вчаться по неділях з 10:00 до 14:00. Окрім дозволених предметів, мають українську історію, географію, фізику, хімію, природознавство, гігієну, правознавство. Влаштовують прогулянки в театр і за місто.

У травні 1876-го імператор Олександр ІІ підписує Емський указ, що забороняє вживання української мови в навчальних закладах. Заради продовження діяльності школи, Христина Алчевська дотримується його.

Алчевські 1878-го купують маєток у селі Олексіївка — нині у складі селища Михайлівка Перевальського району на Луганщині. Якось до них приходить кравець, щоб зняти мірки з сина господарів Миколи. Бідкається, що теж має сина, але ніде йому вчитися. Христина Алчевська пропонує позайматися з хлопчиком.

Коли про це дізнаються селяни, просять і за своїх дітей. Місцевий священник пише донос на Христину Алчевську. За неї береться поліція. Бо має документи, що дійсні в Харківській губернії, а Олексіївка — Катеринославська.

"Мені здавалося нестерпним самій повідомити дітям про припинення навчання, — писала в "Історії відкриття школи в Олексіївці". — Я, доручивши це домашнім, вирішила поїхати в Бахмут до інспектора з проханням про надання дозволу. Змучена фізично й морально, з сильним болем у голові та печінці, сідала я у вагон".

Протягом місяця збирає необхідні папери й ­училищна рада Катеринослава дозволяє відкрити однокласну земську школу. Будує для неї приміщення і забезпечує найсучаснішим обладнанням.

Щоб користуватися в школі не лише російською, влаштовують "українські празники". Співають народні пісні, декламують вірші, одягають традиційний одяг. За діяльністю закладу стежать. Періодично допитують учнів, обшукують учителів.

Педагогом у Олексіївку беруть 24-річного Бориса Грінченка, майбутнього письменника й автора тлумачного словника. Він свариться з керівницею за мову викладання, хоче це робити українською. Алчевська просить бути обережним.

"Після навчання в Олексіївській школі, діти знали, що вони українці, знали історію та географію України, — розповідала дружина Бориса Грінченка Марія. — Знали про всіх видатніших письменників і про їх писання, про тяжке безправне становище України, про Галичину запевне знали більше, ніж пересічний українець-інтелігент. І знання вміли висловити путящою українською мовою".

Для шкіл Христина Алчевська укладає тритомник "Что читать народу?" У ньому вміщує чотири тисячі рецензій, відгуків, анотацій від 80 авторів, учителів, викладачів, професорів і просто читачів на твори зарубіжної, української та російської літератури. Видає "Книгу взрослых" з довідковою інформацією по різних галузях. Протягом 1899–1917 років її перевидають 40 разів. Бере участь у міжнародних виставках у Парижі 1889-го і 1900-го, в Чикаго — 1893 року. Отримує золоті та срібні медалі.

Для недільної школи в Харкові 1896-го Алчевські зводять приміщення — вісім кімнат, зал, музей і бібліотека. Стає єдиним навчальним закладом такого типу у Російській імперії з власною будівлею. Діє до 1919 року.

6 дітей народилися у шлюбі Олексія та Христини Алчевських. У рік ­одруження з'явився син Дмитро, 1866-го — Григорій, а за два роки донька Ганна. Микола народився 1872-го, а Іван — 1876 року. Наймолодша дочка Христина з'явилася на світ, коли матері виповнилося 40. Більшість стали фахівцями в науці та культурі: Дмитро — біолог, Григорій — композитор, Микола — театральний критик, Іван — оперний співак, Христина — письменниця. Матері довелося ховати молодшого сина Івана в Харкові 1917-го — помер на сцені в Баку від менінгіту. В один рік із Христиною Данилівною не стало Григорія та Дмитра. Найдовше, до 1942-го, прожив Микола Алчевський.

Торгувала чаєм

1841, 16 квітня — в містечку Борзна на Чернігівщині в сім'ї викладача училища Данила Журавльова народилася донька Христина.

1862 — в Курську вінчається зі старшим на шість років Олексієм Алчевським. Селяться в Харкові, де мають чайну крамницю. Жінка торгує в ній.

1869 — відкриває недільну школу в Харкові.

1878 — будує однокласну земську школу в Олексіївці на Луганщині.

1889 — обирають віцепрезидентом Міжнародної ліги освіти.

1899 — Алчевські біля дому в Харкові встановлюють перше у світі мармурове погруддя Тараса Шевченка. У громадських місцях це заборонено.

1901 — під колесами потяга на вокзалі в Петербурзі гине Олексій Алчевський.

1912 — відзначають 50-річчя професійної діяльності Христини Алчевської. Видають збірник спогадів, листів і статей "Передуманное и пережитое". Отримує 500 вітальних телеграм.

1917 — міськвиконком призначає персональну премію.

1920, 15 серпня — помирає в Харкові. Ховають у сімейному склепі на міському кладовищі.

Зараз ви читаєте новину «"Жених не хоче мене брати, бо не вмію читати"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 767
Голосування Який результат покаже збірна України з футболу на Євро-2020/21?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) виграє турнір
Переглянути