Напередодні Різдва 1934 року 21-річна актриса Вівіан Гартлі завітала з приятелькою до Королівського театру в Лондоні. Особливе враження на неї справив актор Лоуренс Олів"є.
— Із цим чоловіком я одружуся! — заявила Вівіан подрузі.
— Ти що, з глузду з"їхала? Ви ж обоє одружені!
— Не має значення. Одного чудового дня я все-таки вийду за нього заміж, — відповіла Вівіан.
Доти весь професійний досвід молодої актриси обмежувався лише однією фразою у фільмі "Справи йдуть вдало". Вона була дружиною адвоката Герберта Лі Голмана та виховувала маленьку донечку.
Герберт кохав та оберігав дружину, але йому не подобалося її захоплення театром. Однак Вівіан таки знайшла собі агента. Продюсер Джон Ґліддон вигадав їй псевдонім — Вів"єн Лі. Ефектна молода жінка подобалася режисерам. Вона була освіченою, володіла трьома мовами, розумілася на музиці та живописі.
Незабаром Вів"єн стала отримувати ролі в кіно. У перервах між зйомками багато читала, вивчала російську. Джон допоміг їй отримати роль у виставі "Маска доброчесності". Після прем"єри актриса прокинулася знаменитою. Потім постановку перенесли до театру "Сент-Джеймс". Там Вів"єн уперше побачив Лоуренс Олів"є.
Через місяць вони познайомилися в лондонському ресторані "Савой". 27-річний Лоуренс був там із дружиною Джилл Есмонд, а Вів"єн — із Гербертом. Тендітна жінка із зеленими очима та блідим обличчям вразила Ларрі. За кілька днів актори вже знімалися разом у фільмі "Полум"я над Англією". Невдовзі відчули, що кохають одне одного.
Улітку 1937 року разом із театром "Олд Вік" обоє поїхали на гастролі до Данії. Там вирішили, що не повернуться до своїх родин. Ларрі придбав будинок, де й оселився з коханкою.
Однак Голман не давав розлучення. Олів"є дратувався, ревнував і забороняв Вів"єн бачитися з донькою. Через рік Лоуренса запросили зніматися в США. Вів"єн залишалася в Лондоні. Коли ж дізналася, що коханий на зйомках покалічив ногу й пересувається на милицях, негайно вилетіла за океан.
Вів"єн нічого не їла, в неї почалися галюцинації, марення
У Голлівуді вона познайомилася з продюсером Девідом Селзніком. Той саме добирав акторів для фільму "Віднесені вітром" за романом Марґарет Мітчелл. Вів"єн захоплювалася цим твором і мріяла зіграти Скарлетт. Селзнік запросив її на проби, а потім відібрав із сотень претенденток.
Прем"єра фільму відбулася 15 грудня 1939 року. Успіх був шаленим. За роль головної героїні Лі отримала свого першого "Оскара". Незабаром суд затвердив її розлучення з Голманом, і вони з Лоуренсом побралися.
Англійський режисер Паскаль улітку 1944-го запросив Вів"єн на роль Клеопатри в екранізації п"єси Бернарда Шоу. Лі саме чекала дитину. Якось вона послизнулася на дзеркальній підлозі, впала і втратила плід. У неї був нервовий зрив, який спровокував напад сухот. Лікарі радили залишити сцену. Майже півроку Вів"єн не підводилася з ліжка.
Видужала вона аж навесні 1946-го. Одразу заходилася облаштовувати нову садибу, яку купив Олів"є, стала приймати гостей. Та Лоуренс терпіти не міг вечірок. До того ж його дратувала слава дружини. Олів"є почав відмовлятися грати з Лі в кіно. Подружжя часто сварилося. У Вів"єн почастішали нервові зриви, вона страждала тривалими маніакальними депресіями.
Навесні 1949 року Вів"єн сказала Олів"є: "Я тебе більше не кохаю".
Проте вони прожили разом ще 10 років. Обоє продовжували грати на сцені. Напружений графік загострив хворобу Лі. Вона нічого не їла, у неї почалися галюцинації, марення. Олів"є мусив на кілька місяців помістити її до психіатричної лікарні.
1955-го 42-річна Вів"єн завагітніла вдруге. Це знову зблизило їх із чоловіком. Актриса хвилювалася, згадуючи попередній викидень. Лікарі запевнили: вона зможе народити здорову дитину. Однак кожна роль забирала в неї багато сил. Через постійні стреси Вів"єн знову втратила дитину. У відчаї вона покинула все й поїхала до Італії.
Повернулася через півроку. Лоуренс саме готував постановку нової п"єси. Головну роль у ній зіграла молода актриса Джоан Плоурайт. Між ними зав"язався роман. Ларрі не наважувався сказати про це дружині. Коли ж Вів"єн дізналася, то влаштувала скандал. Лоуренс насилу її заспокоїв, а вранці пішов геть.
На 45-річчя Лі він подарував їй "роллс-ройс" і запропонував розлучитися. У відповідь почув відмову. Розлучення таки відбулося на початку 1960-го.
Лоуренс одружився із Джоан, яка народила йому трьох дітей. А Вів"єн Лі до кінця життя вважала себе його дружиною. Не змінила навіть таблички на дверях: "Місіс Олів"є". Вона жила сама, збирала картини, колекціонувала фарфор та старовинні табакерки.
В останні роки життя у неї почастішали напади сухот. Вів"єн не слухалася лікарів, які радили їй більше бути в ліжку, не курити та не перевтомлюватися. Продовжувала грати в театрі. Донька Сюзанна підтримувала хвору матір.
8 липня 1967 року актриси не стало. Того дня всі лондонські театри на знак скорботи погасили вогні своїх афіш. За заповітом Вів"єн, її тіло кремували, а прах розвіяли над невеличким озером у її маєтку.
2 
1
Коментарі