У селі Іскрене Шполянського району Черкащини під дамбою ставу заритий танк "Тигр". Машина застряла в болоті під час відступу німців навесні 1944 року. Сільська рада хоче продати її за 1,5 млн грн. За це одностайно проголосували місцеві депутати.
Село розташоване в низині. У центрі будівельники встановлюють риштування навколо білої церкви з золотими банями. Двоє хлопців на возі погоджуються підвезти до сільського голови. Проїжджаємо повз місце, де заритий танк. Там розкопана земля. Дорога вузенька — частину перекопали, коли намагалися викопати "Тигра".
— Тут верби росли, — каже один із попутників, 14-річний Микола Наливайко.
1944-го після Корсунь-Шевченківської битви через село відступали німці. В Іскреному втратили два танки.
— Перший, "Пантера", провалився на містку в центрі села, — розповідає 81-річний Василь Осадчий. — Він заблокував шлях через річку. Інший танк, "Тигр", хотів витягнути його, але сам зсунувся в болото й потонув. Німці вибухівкою підірвали "Пантеру". Насипали зверху землі й так полагодили переправу. Ми з хлопцями гуляли там, залазили всередину. Білизну німецьку собі позабирали.
За п"ять років на тому місці нагорнули дамбу для ставу. Зробили дорогу. Метрів за 15 від присипаних танків обладнали шлюз для спуску води.
— У травні 2004-го приватна фірма "Експрес-2000" попросила дозвіл витягнути танки, — розказує сільський голова Петро Письменний, 47 років. — Пообіцяли на розвиток села 20 тисяч гривень. Депутати погодилися, склали договір. За два дні екскаватори на 11-метровій глибині відрили башню "Пантери", частину передка, гусениці. Тягачем витягли на дорогу, відмили. Танк був, як новий: сіра й чорна фарба не зіпсувалася. Пальці з гусениць крутилися, а зі стиків виділялося біле мастило. У багні діти відшукали кулемет.
Два дні з усієї області їхали туристи подивитися на "Пантеру". Танк відправили на реставрацію в Харків. Гроші сільраді не заплатили.
— Другий танк ближче до ставу і глибше. Щоб витягти його, треба укріплювати дамбу, — пояснює голова. — За якийсь час у село приїхав німецький історик і науковці з Києва. Спеціальним обладнанням обстежили землю. На комп"ютері показало, що то справді "Тигр". Лежить на боку на глибині 12 метрів. Його висота 3 метри. Зовсім цілий.
Німець розповідав, що всього "Тигрів" випустили 1355 штук. Але модифікації були різні. У селі лежить рідкісний — один із дев"яти підвищеної комфортності. Їх виготовляли для старшого офіцерського складу. Цю машину німці готові викупити за 5 мільйонів євро. Чекають, доки його витягнуть. Потрібен дозвіл на відповідні роботи. У березні був у Черкасах на курсах. Дзвонить жінка, каже, два екскаватори вже відкопують танк. Приїжджаю — а робота йде повним ходом. Ковшем один ляскає по башні. Паперів у хлопців нема. Я викликав зі Шполи міліцію, рятувальників, подзвонив до археологічної інспекції в Черкаси. До вечора самоуправників випровадили.
На місці розкопок залишилась яма діаметром 20 м і завглибшки 11 м. Щоб її зарити, з місцевого кар"єра завезли 26 машин глини. За кілька днів сесія сільської ради вирішила дати дозвіл на роботи фірмі, котра виплатить селу 1,5 млн грн.
В Іскреному живуть понад тисяча людей. Більше половини — пенсіонери. У сільгосппідприємстві "Іскрене" працюють більш як 100 осіб. Ще зо 200 їздять на роботу до Шполи, на будівництво до Києва, інших міст. Річний бюджет села — півмільйона гривень.
— "Тигр" — дорогий раритет, — каже депутат райради Микола Лазаренко, 38 років. — Тому зацікавлені особи взамін мають розщедритися. Для підведення газогону за 15 кілометрів треба 800 тисяч гривень, на добудову церкви — 400 тисяч і 300 тисяч на ремонт дороги.
— Звичайно, краще було б самим відкопати танк і продать німцям, — потирає бороду сільський голова. — Але треба мінімум 2 мільйони гривень. Щоб укріпить дамбу, розширивши її метрів на 10, позабивать металеві сваї для тримання води. Так робили, як першого танка витягували. Бо як ставок прорве, буде катастрофа.
Став площею 124 га не спускний. Засувки шлюзу не працюють. Там 3,5 млн "кубів" води. За 3 км униз за течією — села Стецівка і Юрківка. Якщо дамбу прорве — села затопить.
Петро Письменний каже, що майже кожного дня до нього дзвонять із різних фірм:
— Цікавляться, чи ще ніхто не риє дамбу. Обіцяють приїхати з технікою, дозволами і півтора мільйонами гривень. Та, мабуть, вигадують, сума ж астрономічна.
— В Україні часто знаходять закопані радянські танки, їх кидали тисячами. А німці свої залишали рідко. Підбиті "Тигри" ремонтували на київському заводі "Більшовик" і знову відправляли на фронт, — розповідає воєнний історик Владислав Гриневич, 50 років.
— Трофеєм можуть зацікавитися музейники, наприклад, із Музею Корсунь-Шевченківської битви. Вони звернуться до Міністерства культури, воно — до уряду, щоб виділив гроші. Танк виймуть, перевезуть, відремонтують і виставлять як експонат. Людям, які братимуть у цьому участь, можливо, виплатять якісь премії. Селяни виручать більше грошей, якщо просто розпиляють танк на металобрухт. Окрім того, танк — це трофейна зброя. Нею зацікавиться СБУ, бо будь-яку зброю треба здати. Тому, ймовірно, танк у власність села не відійде, — припускає історик.
Ірина РИБАКОВА
"Тигрів" залишилося не більш як 10
Танки "Тигр" розробили на заводі "Порше". Перші машини зійшли з конвеєра 20 квітня 1942 року до дня народження Адольфа Гітлера.
— Німецька армія мала легкі танки, розраховані на швидкий наступ, — пояснює історик із райцентру Кам"янка на Черкащині Юрій Ляшко. — Війна затягнулася. Протистояти важким радянським Т-35 вони не могли. Тому розробили "Тигри" масою 57 тонн. Потужні, заввишки 3 метри і завдовжки 8,5 метра, із чотирма кулеметами і 88-міліметровою пушкою. Ті танки відмінно зарекомендували себе в боях. Уцілілих із Другої світової війни "Тигрів" залишилося не більш як десяток. Тому й така висока ціна на них.
2 
1
Коментарі
4