Четвер, 18 березня 2021 06:31

"Така дитина має легку руку, і її просють, як треба шо починати"

— Пекли люди сорок птичок. Такі гарні вони виходили, прямо з крилами. Їх несли в здоровій мисці в церкву. Була служба, і їх там святили. Потім дві жінки всім ті птички роздавали, — розповідає 79-річна Тетяна Кравчина з села Олексіївка Березівського району Одеської області про день вшанування пам'яті Сорока святих мучеників Севастійських, який випадає на 22 березня.

У місті Севастії — тепер територія Туреччини, 320 року жив воєначальник Агріколай, за церковними переказами. Він був ревним язичником, але очолював загін із 40 воїнів-християн. За відмову приносити жертву язичницьким богам, Агріколай кинув вояків до в'язниці.

Холодної березневої ночі їх загнали у крижану воду місцевого озера. Під ранок охорона побачила, як на мучеників з неба спускаються промені світла. Крижана вода стала теп­лою. Агріколай наказав спалити воїнів. Християни разом із єпископом Севастійським зібрали останки мучеників і з честю поховали їх. Церква визнала їх святими.

Українці цей день називали Сорок святих, Сорок мучеників або Сороки. Пов'язане із весняним пробудженням природи. Найпоширеніший звичай — випікання печива у вигляді пташок. Цей ритуал виходить із давнього вірування, що птахи на крилах приносять із теп­лих країв весну, сонячну погоду й радісний настрій.

Автор: Олена ЧЕБАНЮК
  На Сорок мучеників пекли печиво у формі пташок. Діти бігали з ним вулицями й закликали теплу погоду
На Сорок мучеників пекли печиво у формі пташок. Діти бігали з ним вулицями й закликали теплу погоду

— Пташечок робили з прісного тіста. Мати пекла, а я носила в школу. Діти бігали з ними по вулиці, закликали весну і пташок: "Викликаю з далекого краю, летіть, соловейки, на наші земельки", — говорить 60-річна Людмила Березка з села Мала Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області.

На Поділлі побутував звичай прив'язувати випечених пташечок до гілок дерев у садку. Їх також насаджували на лозину й діти бігали з ними селом із закличками-веснянками.

— З'їдали все печиво, крім головки. Їх давали коровам, щоб гарно плодилися, доїлися й не билися, — додає Березка.

На Житомирщині та Рівненщині до цього дня пекли "гальопи" — печиво у вигляді лелечої лапи. На Волині випікали в печі на блясі чи на капустяному листі завбільшки з долоню "сорочу лапу", на Київщині — "жайворонків". Приказували, "щоб гуси неслися, щоб яйця не псувалися, щоб гусенята плодилися".

Поширеним був звичай в одному печиві-пташечці запікати дрібну монету. Вважалося, що дитина, якій це печиво дістанеться, буде щаслива протягом року.

— Ще грошик дитинці в сорочечку зашивали, казали "на легку долю", — розповідає Тетяна Кравчина. — То така дитина має легку руку і її просють, як треба шо починати або в полі засівати першому, чи на городі шо посадити. То вже казали, буде на гарний урожай і всього буде по 40.

На Миколаївщині до Сорока мучеників дітей, рідних і сусідів пригощали рабцями.

Автор: Олена ЧЕБАНЮК
  Лідія Гордасевич із села Мала Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області на Сорок святих смажить 40 рабців — млинці із квашеної капусти і цибулі. Пригощає ними односельців, за місцевим звичаєм
Лідія Гордасевич із села Мала Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області на Сорок святих смажить 40 рабців — млинці із квашеної капусти і цибулі. Пригощає ними односельців, за місцевим звичаєм

— На весну закінчується у діжці капуста, її вимочують, бо вона солона. Потім відтискають, — розповідає про страву 82-річна Лідія Гордасевич із Малої Мечетні. — Добавляють цибулі багатенько, муки й роблять оладки. Треба 40 штук роздать, шоб вже зайшло на весну й тепло.

Дівчата співали веснянки, в яких зверталися до жайворонка, який нібито обов'язково має прилетіти на Сорок святих:

Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:

Іще по горах сніженьки лежать,

Іще по долинах криженьки стоять!

Ой, я тії сніженьки крильцями розжену,

Ой, я тії криженьки ніжками потовчу.

— На Сорок святих можна погоду наперед аж на цілий год узнати, — каже Лідія Гордасевич. — Воно тобі 40 раз цього дня усе покаже. Добре, як буде дощ, то, значить, літо — мокре. А як сонце зранку й цілий день світить, то впереді ще сорок заморозків утрєніх і ночних. Може ще й снігом сипануть.

День пам'яті Сорока мучеників посідає вагоме місце в метеорологічному календарі українців. За народними прикметами, "якщо на Сорок святих погода, то на врожай буде урода". Якщо хмарно й мороз, то після свята буде тепло й можна сіяти.

Іще казали "Сорок святих ще обов'язково накинуть сорок лопат снігу". За народними переказами, на 11-му тижні від Різдва Сорок святих на небі починають готуватися до літа й прибирати, вимітати сніг й скидати його на землю. Тому на Сорок святих часто буває хурделиця й похолодання.

На Закарпатті цього дня на городах розкладали вогонь і спостерігали. Якщо він "розгорається, дає красне полум'я", то й врожай буде добрим.

Підмітили, якщо мороз, то не буде пізніх травневих приморозків і гарно зав'яжуться фрукти й городина. Морозний день також віщує врожай на баштанові, особливо на кавуни.

На Сорок святих дівчата розпочинали писати писанки з візерунками, які називали "сорок клинців" або "сорочі лап­ки". Також цього дня влаштовували складчину й варили 40 вареників. Частували хлопців, щоб "мороз любисток не побив" — щоб ті їх вірно любили.

Церковне свято Сорока мучеників збігається із весняним рівноденням. Цього року воно припадає на 20 березня об 11:37 за київським часом.

У наших предків весняне рівнодення було одним з головних свят — Великий день. Тоді "ніч із днем міряються", тривають однаково. На думку вчених, цього дня давні слов'яни святкували Новий рік. Вірили, що саме цього дня "зачався світ". Птахи, що прилітають, це душі покійних предків, які навесні навідуються в рідні краї. Тому їх урочисто зустрічали й шанували.

Картопля родить по 40 бульб у кущі

В українській традиційній культурі число 40 має особливе значення. Найчастіше його пов'язують із символікою життя та смерті.

Вагітність у жінок триває близько 40 тижнів. Вважається, що саме стільки часу потрібно для ідеального розвитку ембріона. 40 днів після пологів породілля очищується, не відвідує храм й уникає публічних зібрань. Народжену здоровою дитину заведено охрещувати в храмі на сороковий день її життя.

За поширеними віруваннями, душа померлої людини 40 днів проходить митарства. Тоді її доля остаточно вирішується. Протягом цього часу дух людини знаходиться біля рідних. Потім християни відзначають сороковини за небіжчиком, остаточно прощаються з ним.

У народних віруваннях число 40 осмислюється як "дуже багато". Воно позитивно впливає на примноження і збільшення всього. Якщо на Сорок святих витягнути з погреба 40 картоплин, тоді кожна вродить по стільки ж бульб у кущі. Якщо вибрати 40 зернин, то з кожної вродить така ж кількість. Цього дня добре садити квочок на яйця, щоб з усіх вилупилися курчата.

Зараз ви читаєте новину «"Така дитина має легку руку, і її просють, як треба шо починати"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 913
Голосування Справа Медведчука - це:
  • Спроба Зеленського наростити рейтинг. Медведчука не посадять
  • Початок боротьби з олігархами
  • Піар з одночасним ударом по Порошенку
  • Перерозподіл ринку і потоків
  • Вплив американців
  • Мені байдуже
Переглянути