Ексклюзиви
Четвер, 10 квітня 2014 19:44

"Так і чую, як риби під водою з мене насміхаються!"
2

Микита Хрущов (другий зліва) на весіллі першої жінки-космонавта Валентини Терешкової та радянського космонавта №3 Андріяна Ніколаєва, 3 листопада 1963 року. Лідер СРСР був ініціатором ”зіркового” весілля. Подейкували, на цьому наполягли науковці — хотіли дослідити, яке потомство буде у пари, що побувала в космосі. Терешкова народила здорову доньку Олену через півтора року. Щойно їй виповнилося 18, розлучилася з Ніколаєвим
Фото: ФОТО з сайта WWW.topwar.ru
 Ніна Кухарчук

— Ваші реформи, товаришу Хрущов, суперечать заповітам Леніна. Вони дезорганізують і промисловість, і сільське господарство. З колегами ви розмовляєте грубо, всі рішення приймаєте за обідом. Ігноруєте чужі думки, у відпустку поїхали ні з того ні з сього. Ваша поведінка нестерпна, — заявив під час пленуму ЦК КПРС 13 жовтня 1964 року голова президії Верховної Ради СРСР Леонід Брежнєв.

Звертався до першого секретаря ЦК — фактичного лідера країни — Микити Хрущова. Його на зібрання терміново викликали з відпустки — начебто вирішуватимуть важливі сільськогосподарські питання. А насправді вже наступного дня Микиту Сергійовича звільнили з посади. Його місце посів Брежнєв.

У народі жартували, що Хрущова звільнили за шість "К": розвінчання культу Сталіна, комунізм, кукурудзу, погіршення стосунків з Китаєм, Кубинську кризу і "Кузькину мать". Він сподівався, що після 46 років членства в партії отримає хоча б якусь чиновницьку роботу. Але йому тільки призначили 500 карбованців пенсії — при середній по країні 100. Виділили квартиру в Москві, у старому будинку без сміттєпроводу. А ще дачу в селі Петрово-Дальнє неподалік радянської столиці. Дача Хрущову подобалася: просторий одноповерховий дерев'яний будинок на околиці соснового лісу. Яблуневий сад, клумби, кущі бузку й жасмину.

До новоявленого пенсіонера приставили охорону. Хотів відмовитися — не дозволили.

— Одразу не зрозумієш, чи мене охороняють від світу, чи світ від мене, — махнув ­рукою.

Учорашнього лідера майже ніхто не відвідував. Бо наступного дня на стіл начальника КДБ лягала довідка: що за чоловік приїжджав, хто його батьки, друзі, чим він займається, яких дотримується поглядів, чи безпечний. Послу Югославії сказали прямо: "Підеш до Хрущова — оголосимо персоною нон-ґрата". У стінах встановили "жучки". Інколи просто у спальні було чути музику — то охоронці натискали не на ті кнопки.

Перші місяці щодня приходив лікар Володимир Беззубик. Вони довго розмовляли. Екс-лідер навіть зізнавався, що подумує про самогубство. Лікар призначав то одне, то інше снодійне, транквілізатори. Однак ліки не діяли. Діти шукали батькові заняття. То вудку подарують — поряд річка Істра, то фотоапарат — ліс одразу за парканом. Не допомогло — вудку закинув в сарай і більше ніколи не чіпав.

— Мене дратує це беззмістовне просиджування, почуваюся цілковитим дурнем. Так і чую, як риби під водою з мене насміхаються! Не для мене це! — пояснив. Фотоапаратом теж грався недовго.

Став ходити з ковінькою. Подарункові, різьблені повикидав — важкі. Зробив з алюмінієвої труби свою — легеньку. Його Арбат — німецька вівчарка — завжди носив поряд із господарем розкладний алюмінієвий стільчик із полотняним смугастим сидінням. На грудях у Хрущова бовтався бінокль — подарунок німецького канцлера. За будь-якої погоди збирав хмиз і розпалював вогнище. Годинами дивився на вогонь.

Потроху приходив до тями. Через півроку прокидався о 7.00, робив зарядку під магнітофонний запис: "Доброго ранку, Микито Сергійовичу! Як ви сьогодні спали?" Зважувався — лікарі зазначали, що має зайву вагу. На сніданок їв два шматочки чорного хліба, ряжанку й домашній сир. Двічі на день випивав по склянці свіжого соку. В обід любив український борщ, але більше однієї пампушки не з'їдав. Випивав дуже мало. Лікарі запідозрили рак підшлункової й до кінця життя посадили на сувору дієту. Але й до цього Хрущов не зловживав спиртним. Хоча був і не проти по святах випити чарку-другу хорошого коньяку. А тепер мав чарку із секретом — у неї було подвійне дно, вміщалося всього кілька грамів алкоголю.

Захопився гідропонікою — вирощуванням рослин без ґрунту. Завів город і теплиці. Сам брав водопровідні труби, гнув їх, фарбував, забивав у землю. Працював у повну силу, не вмів інакше.

Хвалився своїми помідорами й огірками. А також кукурудзою — куди ж без неї. Обожнював перебирати рушниці. Їх у нього було десятків зо два — подарунки генералів, презенти зарубіжних гостей. 1968 року вирішив роздати свою колекцію друзям — щоб не розікрали після смерті. Як у воду дивився. Роздарувати не встиг, а після смерті їх забрали начебто для музею, насправді ж для Брежнєва.

Інколи все ж на дачі заявлялися гості. Хрущов любив поспівати з ними пісень, особливо українських: "Взяв би я бандуру", "Реве та стогне Днiпр широкий", "Дивлюсь я на небо" чи "Чорнiї брови, карiї очi". Одного разу навіть заходив Володимир Висоцький.

1966 року діти знову вирішили відволікти батька й почали просити написати мемуари. Він довго відмовлявся, врешті-решт таки зважився. Перш за все хотів розповісти про Йосипа Сталіна, його помилки і злочини. Боявся, що наступники починають відбілювати постать диктатора. Невдовзі про цю затію пронюхали в Кремлі. Викликали на бесіду — вимагали припинити роботу, а що вже написано, здати в ЦК.

— Не можу зрозуміти, що ви від мене хочете, — завівся Хрущов. — Мемуари пише величезна кількість людей. Мемуари не є історією, а поглядом кожної людини на прожите нею життя. Ваша охорона й так стежить за кожним моїм кроком, тюремники якісь. Втикали всю дачу прослушками. Сортир — і той не забули. Витрачаєте народні гроші на те, щоб пердіння підслуховувати. Ви можете у мене відібрати все — пенсію, дачу, квартиру. Все це в ваших силах, і я не здивуюся, якщо ви це зробите. Нічого, я собі прожиток знайду. Піду слюсарювати. А ні, так із торбинкою піду по людях. Мені подадуть.

З тим і відпустили. Диктував мемуари по 3–5 годин щодня прямо на дачі, плюнув на те, що підслуховують. Його син Сергій зумів передати записи за кордон, першу частину спогадів там надрукували англійською мовою 1971 року — за кілька місяців до смерті Хрущова. Повне зібрання російською — це чотири томи — побачило світ 1999-го.

Дружина Хрущова їздила на роботу трамваєм

Микита Хрущов народився 15 квітня 1894 року у селі Калинівка Курської губернії. Очолював ЦК КПРС з 1953 по 1964 рік. Запам'ятався тим, що запровадив у СРСР масове вирощування кукурудзи, чим заледве не знищив сільське господарство країни. Заявив віце-президенту США Річарду Ніксону "Я вам покажу Кузькину мать!", а під час виступу на засіданні Асамблеї ООН взявся бити черевиком по трибуні. 1961-го пообіцяв, що "нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі".

Від двох шлюбів мав п'ятьох дітей. Про зятя Хрущова Олексія Аджубея, редактора газети "Известия", склали приказку: "Не имей сто друзей, а женись, как Аджубей". Перша дружина Єфросинія Писарєва померла від тифу 1920 року. Друга, Ніна Кухарчук (на фото) — українка, своячка письменника Михайла Шолохова. Жили цивільним шлюбом. Микита Сергійович називав її за прізвищем. Знала англійську, їздила з чоловіком у закордонні поїздки. Працювала на електрозаводі, де керувала відділом агітації і пропаганди. Їздила на роботу трамваєм. Там ніхто й не здогадувався, що вона — дружина лідера держави. Саме завдяки їй Хрущов ходив в українських вишитих сорочках і навіть вживав українські слова. Ніна Петрівна пережила чоловіка на 13 років.

Анекдоти про Хрущова

Хрущов відвідав свиноферму. Свині:

— Хру… хру… хру…

— Годуйте краще, щоб повністю вимовляли.

* * *

Якийсь чоловік написав на паркані "Хрущов — дурак". Йому дали 11 років тюрми: один за псування державної власності та 10 за розголошення державної таємниці. За рік звільнили — розголошене ним перестало бути державною таємницею.

* * *

Хрущов ішов колгоспним полем і впав у яму з добривами. Якийсь селянин допоміг йому вилізти. Хрущов говорить йому:

— Дякую, чоловіче, але нікому не говори, що мене витягнув, бо люди засміють.

— Добре, Микито Сергійовичу. Але ви також нікому не кажіть, що я вас витягнув, бо люди мене вб'ють.

Зараз ви читаєте новину «"Так і чую, як риби під водою з мене насміхаються!"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 5137
Голосування Чому президент Зеленський погодився на "формулу Штайнмаєра"?
  • Хоче швидких перемог для себе і не розуміє наслідків для країни
  • Робить це через тиск європейських партнерів
  • Піддався Росії
  • Це зрада і немає, чого обговорювати
  • Ще не все пропало, ситуацію можна виправити
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода