"Як би відреагував Захід, якби Росія висловила бажання вступити до НАТО?" — несподівано запитав президент Росії Володимир Путін наприкінці 1999-го на зустрічі із президентом США Біллом Клінтоном.
Американського радника з національної безпеки Семюєля Берґера несподівано зацікавила муха на шибці. Держсекретар Мадлен Олбрайт спрямувала погляд у порожнечу. Клінтон переглянувся з радниками.
— Якби це залежало від мене, то я, звісно, погодився б, — відповів.
Північно-Атлантичний союз — НАТО, від англійської North Atlantic Treaty Organisation — 12 держав створили 4 квітня 1949-го у Вашингтоні. До нього увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США та Франція. Радянський Союз, користуючись правом вето, блокував багато постанов Ради безпеки ООН. Тож країни-засновники НАТО скористалися пунктом Статуту ООН, який проголошував право членів організації на самооборону.
Завданням нового утворення стала система колективної оборони, тобто спільних дій усіх її членів у відповідь на атаку, можливість разом "захищати свободу, загальну спадщину й цивілізацію своїх народів".
Радянський Союз прагнув набути членства в НАТО тричі. Уперше 1953 року, за Йосипа Сталіна. Тоді західні держави були готові прийняти до Альянсу СРСР, бо мали багато розвідувальної інформації про його ядерну програму. Західні політики хотіли повернути світ до весни 1945-го, коли США і СРСР виступали разом у рамках антигітлерівської коаліції. Та цьому завадила несподівана смерть Сталіна. У його оточенні почалася боротьба за владу. Микита Хрущов повторив спробу 31 березня 1954-го — Радянський Союз і УРСР як член ООН тоді офіційно звернулися до НАТО з проханням про прийняття.
Олбрайт спрямувала погляд у порожнечу. Клінтон переглянувся з радниками
— Ми готові до цього, а чи готові ви? — запитав тодішній президент США Дуайт Ейзенхауер.
— Ми готові! — миттєво відгукнувся Хрущов.
Однак 7 травня США, Франція й Англія відповіли відмовою. "Нереальна природа пропозиції не заслуговує на обговорення", — йшлося в офіційному повідомленні. Хрущов лютував.
— Ми вас знищимо! — вигукнув він за кілька років на адресу країн НАТО.
У відповідь СРСР утворив Організацію Варшавського договору. Відтоді НАТО в радянській пропаганді проголошено агресивним блоком.
— 1983-го західні "голоси" передавали нібито тодішній генсек Юрій Андропов заявив на Політбюро, що Радянському Союзу треба вступати до НАТО, — згадує письменник Володимир Голобородько, 68 років. — Бо ускладнилися стосунки з Китаєм, який надавав допомогу афганській опозиції і зближувався із США.
Але після того, як радянський винищувач над Сахаліном збив південнокорейський пасажирський літак, про вступ СРСР до Альянсу не могло бути й мови.
3 
1
Коментарі