"Продав коробку кубиків-рубиків і купив собі корову"

 

"Число можливих варіантів взаємного розташування елементарних кубиків у цьому кубі — понад 43 квінтильйонів, тобто понад 43*1018.

Простий підрахунок показує: якщо переходити від одного варіанта розташування до іншого за 1 мікросекунду, то для того, щоб вичерпати їх усі, не повторюючись, знадобилося би десь півтора мільйона років. Тим не менше, кажуть, що винахідник повертає свій кубик із будь-якого хаотичного поєднання кольорів до початкового вигляду за 2 хв. 10 с. А людина, яка не знає алгоритму, але достатньо наділена здатністю логічно мислити, може (за щоденної наполегливої праці) упорядкувати хаотичне розташування кубиків за два тижні", — писали про кубик Рубіка в одному з номерів радянського журналу "Наука и жизнь" за 1981 рік. Це була перша, але далеко не остання публікація про головоломку, яка щойно з'явилася в СРСР й одразу спричинила фурор. Купівля прав на виробництво і продаж цієї іграшки нібито обійшлася Радянському Союзові у $3 млн.

— До нас "кубики-рубики" почали нелегально завозити з Чехії й Угорщини наприкінці 1970-х. За тим, хто його мав, усі бігали юрбою і просили, щоб дав погратися. Годину гри можна було виміняти на пляшку пива чи коробку цукерок, — згадує 52-річний Володимир Чумак із Києва.

Розповідає, що його односелець із хутора Білого, що в Краснодарському краї Росії, в ті роки дістав цілу коробку кубиків. Продавав їх у всій околиці. Друзям — по 5–7 крб, іншим по 10, а останні навіть по 15–20. Після того як усе розпродав, казали, купив собі корову. Пізніше в магазинах на кубик встановили офіційну ціну — 4 крб 50 коп.

— Ми з хлопцями регулярно проводили змагання на те, хто швидше збере кубика, — продовжує Володимир Чумак. — Подивитися на це збиралися купа людей. Був у нас і один фанат цієї головоломки. З різних журналів збирав статті про те, як скласти кубик. Вивчав усі можливі стратегії. У нас його перемогти ніхто не міг. Такий самий хлопака був і в сусідньому селі. Якось їх звели. Хлопці вирішили позмагатися. На кін поставили свої мопеди. Наш програв і віддав переможцю мопед. Того ж вечора батько того хлопця поїхав і повернув його назад. А кубик сина зі злості розбив.

У радянських журналах "Наука и жизнь", "Квант", "Огонек", "Юный техник" на початку 1980-х часто публікували розлогі статті з інструкціями про те, як зібрати кубик Рубіка. Давали спеціальні формули і розрахунки. А в світі за кілька років видали понад 60 книжок про цю іграшку.

×