Ексклюзиви
Четвер, 17 січня 2008 15:27

"Однині Українська Народня Республіка стає самостійною"

13 січня, а за новим стилем 26-го, 1918 року була субота. Того дня у київському цирку Кіссо на Миколаївській — де нині кінотеатр "Україна" — виступала японська трупа "Літаючі люди". А в кінотеатрі "Експрес", що на Хрещатику, 25, ішов фільм "Сльози бідних матерів" за участю знаменитої французької актриси Сари Бернар.

Того ж дня столичні газети опублікували текст IV Універсалу, який ухвалила Центральна Рада — тодішній український парламент. "Народе України!... Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, не від кого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу".  Універсал датовано 9 (22 січня), хоч насправді він був прийнятий у ніч на 12 січня.

України не визнали ні радянська Росія, ані Антанта. Франція, приміром, хотіла відновлення неділимої імперії. Та й багато українців ще вірили у федерацію з "доброю Росією". Універсал з"явився, коли вже з півночі й зі сходу на Київ сунули більшовики.

"Кіевлянинъ" — "газета Юго-Западного края" вміщує на першій шпальті текст Універсалу в перекладі й подає події так:


Провозглашение самостийности Украины

Малая Рада в заседании в ночь на 12 января приняла IV универсал, которым провозглашена самостийность Украины, принято категорическое решение заключить мир вполне самостоятельно и предначертана программа деятельности украинского правительства для немедленного перехода от условий военного времени к укладу мирной государственно-общественной и экономической жизни.

М. Грушевский открывает заседание и произносит речь, в которой указывает: украинское Учредительное Собрание не могло состояться в назначенный срок (9 января) вследствие беспорядков на Украине. В виду этого правительство Украйны, идя навстречу желаниям и чаяниям народа, решило не откладывать до украинского Учредительного Собрания разрешения важнейших жизненных вопросов текущего момента, а разрешить их немедленно, издав IV универсал.

"Прошу высокое собрание выслушать универсал!" (Аплодисменты. Все встают).

Грушевский читает IV универсал (напечатанный в сегодняшнем номере). Чтение не раз прерывается аплодисментами и криками "Слава!"

Особенную экспансивность обнаруживают хоры.


Голосование универсала

Голосование проводится по именному списку членов Малой Рады. "За" голосуют президиум Рады и вся украинская фракция. Ответы "за" дружно следуют один за другим, даже создают иллюзию грядущего признания универсала единогласно. Это впечатление сразу нарушается, лишь только очередь голосования доходит до представителей национальных меньшинств.

"Член Рады Чижевский!" — четко выкрикивает секретарь Рады г. Еремеев.

"Против!" — отвечает г. Чижевский, первым нарушивший стройную гармонию украинских голосов...

Окончательный подсчет голосов дает такие результаты: в голосовании участвовало 49 лиц, из коих 39 — за, против — 4, воздержалось 6.

М. Грушевский торжественно обьявляет: "Итак, универсал самостийности Украины принят!" Раздаются возгласы "Слава!" и пение "Ще не вмерла Украина"...

Два часа ночи.

Проф. М.С.Грушевский предлагает закрыть заседание".

Наступного дня, у неділю, "Кіевлянинъ" подав на першій шпальті фейлетон свого редактора Шульгіна. Мовляв, самостійна Україна — держава без столиці, бо кияни вважають себе не українцями, а росіянами Малої Росії. Поруч — повідомлення з Ростова від штабу Добровольчої армії, що пізніше звалася денікінською: "Запись в Добровольческую армию. Условия службы солдата-добровольца: на всем готовом жалование в месяц 30 руб. Единовременное пособие по ранению 500 рублей, семья убитого получает 1000 рублей".

Українська газета "Нова Рада" 13 січня також опублікувала текст IV Універсалу й репортаж із засідання Малої Ради 11 січня.

"Великої історичної ваги засідання… відкрилося лише на початку 1-ї години ночі, бо до того фракції обговорювали в остаточній формі Універсал. Публіка, якої набилося сила-силенна, терпляче чекала початку. М. Грушевський і В. Винниченко, коли вони з"явилися у залі, були зустрінуті оплесками. Головує професор Грушевський. Одкриваючи засідання, він передпосилає читанню Універсалу коротку промову...

— Нарід наш прагне миру і Українська Центральна Рада доложила всіх зусиль, щоб дати мир негайно. Але петроградське правительство, Совіт народних комісарів, насилає військо своє, червоногвардійців та большевиків, на Україну, і веде з нами братовбивчу війну".

Заголовки статей у номері: "Війна з большевиками", "Синельникове й Лозова знову в руках українців", "Чутки про взяття Катеринослава неправдиві — Катеринослав ще поки що в руках большевиків".

У цьому ж номері "Нова Рада" вміщує діалоги, які тоді можна було почути поміж київських обивателів. Зокрема й такий:

— Что, полная самостоятельность и союз с Австрией?

— Нет, только самостоятельность…

— Это не дело. Россия — это что-то. Австрия — это тоже что-то. А Украина — сама по себе?!






Гадяцьких козаків озброїли фіни

У "Новій Раді" за 13 (26) січня є інформація з Гадяча на Полтавщині. Там організоване Товариство "Вільне Козацтво", оголошено набір до муштрової (навчальної) сотні. Зброї не було. Й от козаки дізналися, що у Веприку, приблизно за 20 км від Гадяча, розташована частина 4-го фінляндського ударного полку старої російської армії.

"Ці ударники, прорвавшись крізь коло большевиків біля Білгорода і не маючи сили далі йти походом, постановили роззброїтися. Їх ватажок заявив, що ударники, попавши на територію України і признавши її невтралітет, можуть здати зброю… якій-небудь українській організації. Згідно з постановою Ради Вільного Козацтва, 27 кандидатів до муштрової сотні … поїхали до Веприка і прийняли зброю від ударників. До Гадячу привезено більше 50 рушниць та карабінів, 2 кулемети, більше 20 000 набоїв, кілька польових телефонів, пара коней.

Ударники здали всього 102 коней. Товариство, не маючи змоги їх прохарчувати… зробили аукціон у Веприку, продали коней і одержали 18856 крб 5 коп і вложили поки що в депозит Народної Повітової Управи.

На жаль, багато зброї, сідел, набоїв та иншого знаряддя було нишком продано окремим селянам самими ударниками.

За відомостями командира ударників полковника Бахтіна, у них було всього 150 гвинтівок і 500 000 набоїв…".

Іншими словами: більшість зброї дядьки з Веприка про всяк випадок приховали по хатах. Лише третина дісталася гадяцьким козакам. До речі, муштрова сотня в Гадячі складалася переважно з учнів. На всіх — лиш кілька офіцерів. Сотником обрано штабс-капітана Косенка, його помічником — прапорщика Міхура.

А становище на Полтавщині було загрозливе. Ось кілька заголовків із "Кіевлянина" від того самого 13 січня:

"Большевики вывозят из Полтавы хлебные запасы на север",

"Передовой отряд большевиков захватил Лубны",

"В Миргороде организован отряд из 16 человек, которые обещают энергично бороться с большевиками",

"В Ромодан послано большевиками до 700 человек с броневиком. В Кременчуг — столько же",

"Воззвание Петлюры: "От слов — к делу и к оружию!".

Менш ніж через два тижні більшовики взяли Київ.


1917, 17 березня — після Лютневої революції в Росії українські політичні партії та громадські організації заснували в Києві Українську Центральну Раду
23 червня — І Універсалом УЦР проголосила автономію України й обрала Генеральний Секретаріат — уряд країни. Наприкінці липня УЦР нараховувала 822 депутати. З них обрано виконавчий комітет — Малу Раду — 58 чоловік, серед яких 18 представників національних меншин. За час її існування відбулося 9 пленарних сесій
16 липня — визнання УЦР петроградським Тимчасовим урядом, проголошено II Універсал про досягнуті домовленості
20 листопада — після Жовтневого перевороту в Петрограді УЦР III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки у федеративних зв"язках з Росією. На виборах до Всеросійських Установчих Зборів 25 листопада українські партії здобули 75% голосів, більшовики — 10%
17 грудня — більшовицький уряд Росії вислав Україні ультиматум, який УЦР відкинула. Більшовицька армія почала наступ на Україну. Центральна Рада вислала делегацію на мирову конференцію із західними державами у Бересті (тепер Білорусь)
1918, 24 січня — IV Універсалом, датованим 22 січня, УЦР проголосила УНР самостійною державою
25 січня — ухвалила закон про 8-годинний робочий день, 31 січня — про земельну реформу
2 березня — під час перебування у Житомирі й Сарнах на Волині (Київ був окупований більшовиками) ухвалила закон про грошову систему
29 квітня — в Україні відбувся державний переворот, генерал Павло Скоропадський проголошений гетьманом Української Держави. Центральна Рада була розпущена

Зараз ви читаєте новину «"Однині Українська Народня Республіка стає самостійною"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода