Останні 10 років життя Михайло Коцюбинський розривався між двома жінками.
Дружина Віра Дейша була від нього старша на рік. Познайомилися на одному з літературних вечорів, разом виховували чотирьох дітей. Коханку, на 16 років молодшу Олександру Аплаксіну, зустрів на роботі — у Чернігівському статистичному управлінні. Писав їй листи — відомо 335. Дівчина спочатку відмовляла. Потім почала відписувати і приходити на зустрічі.
"Это такое огромное, такое яркое, захватывающее счастье, что я буквально пьян от него. Ты меня любишь! Ты моя! Я могу целовать тебя, ласкать, слышать твой голос, видеть твои — чудные глаза, любить тебя и отдать тебе свое сердце нераздельно", — з листа письменника.
Дружині писав також, коли їздив у відрядження і на лікування. На перших роках шлюбу називав їх: "День 1-й без Віри", "3-й день без Віри", "12-й день без коханої Вірунечки!" Влітку 1907-го Коцюбинська отримала анонімне послання, що її чоловік має коханку. Потім їй у руки потрапив лист Олександри до Михайла. Пішла до матері і сестри Аплаксіної, просила вплинути на неї. Чоловіка ж умовляла не покидати сім'ю.
"Несмотря на ожидания — никаких упреков, никаких сцен, — згадував Коцюбинський. — Наоборот — столько было выказано благородства, участия и доброты, что я был сражен. Оказалось, что Вера Иустиновна очень любит меня, чего я не подозревал. Она умоляла меня не бросать семьи, не губить всех".
Письменник не покинув родину. Його здоров'я погіршувалося. Віра потайки випросила кошти на лікування у Товариства підмоги українській літературі, науці й штуці у Львові. За ці гроші Михайло вирушив на італійський острів-курорт Капрі. Звідти також писав листи: "Вірунечці" — українською, а "Шурочке" — російською.
На похорон у квітні 1913 року Віра заборонила приймати квіти від Олександри Аплаксіної. Але біля голови покійного поклали саме її вінок — сплетений із цвіту яблуні.
2 
1
Коментарі