5 березня 1950-го в селі Білогорща під Львовом загинув командир Української повстанської армії 42-річний Роман Шухевич. У будинку тамтешньої учительки він переховувався протягом зими. Хворів, тому не міг жити у лісових криївках. В операції затримання брали участь понад 700 бійців внутрішніх військ. Роман Шухевич не здався і вистрелив собі у скроню з пістолета.
Прадід першим переклав українською праці Овідія
Роман Шухевич походив із давньої та освіченої родини. Його прадід, священник Йосип Шухевич із села Тишківці — тепер Городенківський район Івано-Франківської області — у 1860-х роках першим переклав із латинської на українську "Пісні про хліборобство" і "Скотарські поеми" давньоримського поета Вергілія, з німецької — твори Йогана Гердера та Фрідріха Шиллера, з англійської — Вальтера Скотта. Після смерті отця Йосипа вийшла збірка його авторських творів. Передмову до неї написав 27-річний Іван Франко. Всі його діти брали участь у громадському і просвітницькому житті Галичини.
Був талановитим музикантом
"Поліхінеллє" (твір Сергія Рахманінова "Полішинель". — ГПУ) грав на фортепіані молодий піаніст, кандидат інженерії Роман Шухевич. Про його музичний талант висловлюються всі компетентні в тому напрямі словами повного признання", — таку згадку про Романа Шухевича публікувала газета "Діло" 24 квітня 1926 року.
Він закінчив Львівський музичний інститут ім. Миколи Лисенка, де викладали шестеро із Шухевичів і навчалися десятеро внуків Володимира Шухевича. Інститут очолював Василь Барвінський — двоюрідний дядько Романа. Його ж безпосереднім учителем був рідний брат батька Тарас Шухевич. У родині вважали, що псевдонім командира УПА — Тарас Чупринка — пов'язаний з іменем дядька.
На першому курсі інституту взяв участь у вбивстві чиновника
Разом зі своїм товаришем із гімназії Богданом Підгайним розстріляв куратора Львівської шкільної округи Станіслава Собінського. Таку вказівку отримав від Української військової організації. У той час школи масово переводили на польську мову навчання. У Львівському воєводстві з 974 українських закладів за три роки залишилися 353.
Замах учинили ввечері 19 жовтня 1926-го у Львові, де Шухевич щойно почав навчатись у Політехніці. Його пістолет дав осічку, куратор загинув від пострілу Підгайного. За два місяці УВО взяла відповідальність за вбивство. В результаті масових арештів серед українців, двох невинних хлопців засудили на 10 та 15 років тюрми. Шухевич із Підгайним пропонували організації опублікувати імена справжніх бойовиків, але їм відмовили.
Заснував рекламну компанію "Фама"
1937-го Роман Шухевич заснував рекламну фірму "Фама" — з латинської — "оповідь", "чутка". Планував працевлаштовувати колишніх політв'язнів та розбудовувати мережу ОУН. При ній створив "розвідувальну службу" з дівчат-телефоністок. Відділення "Фами" з'явилися по західноукраїнських землях. Рекламні оголошення виходили в газетах Німеччини та Угорщини, демонстрували перед кіносеансами.
Щоб зробити "Фаму" відомою, пустили чутку про бажання жінки стрибнути з даху готелю "Жорж". Коли зібралися журналісти, то скинули велику ляльку. На ній була написана назва фірми.
Вижив завдяки бороді
Брав участь у кампанії проголошення Карпатської України 1939-го. Проти неї почали війну угорці, які мали набагато більшу армію. Без суду розстрілювали бійців "Карпатської січі". Відступаючи, Роман Шухевич потрапив на територію Румунії, де його затримала озброєна єврейська варта. Українець мав тоді густу руду бороду — і євреї прийняли за свого. Щоб пересвідчитись остаточно, відправили до рабина. Впродовж кількох годин оповідав духівнику львівські єврейські історії.
— Скажи мені правду, ти жид? — перебив його рабин.
— А чому я не маю бути жид? — розгублено сказав українець.
— Як на питання ти відповів питанням, то ти таки жид, — завершив зустріч місцевий авторитет.
Дружина врятувала єврейку
З вересня 1942-го по лютий 1943 року дружина Романа Шухевича переховувала сусідську 7-літню дівчинку-єврейку Ірину Райхенберг.
Роман служив тоді у німецькому батальйоні поліції у Білорусі, брав участь у боротьбі з партизанами. В грудні 1942‑го українці відмовилися від співпраці з німцями. За це більшість із них арештували. Шухевич уник ув'язнення і перейшов у підпілля. Зважаючи на увагу, під якою опинилася сім'я, Іринку Райхенберг переправили до сирітського будинку сестер Василіянок.
Будучи у всесоюзному розшуку, літав відпочивати до Одеси
Наприкінці 1940-х років Роман Шухевич мав підірване здоров'я — міокардит, гіпертонію та ревматизм. Його по всій Галичині розшукували чисельні загони МДБ, але генерал Чупринка із фальшивими документами двічі виходив із підпілля, щоб поїхати на лікування до Одеси.
Влітку 1948-го разом із зв'язковою Галиною Дідик вилетів зі Станіслава — тепер Івано-Франківськ. У санаторії "Лермонтовський" придбали курсівки на ім'я вчителя Ярослава Польового та Ганни Хом'як. На процедури завжди брали з собою отруту й пістолет. Не боялися відвідувати театри і музеї. Поверталися через Молдову та Чернівці.
Наступного літа знову спланував подорож через Київ. Якось лікар захотів зробити кардіограму, але в санаторії апарату не було. Звернулися у військову частину. На документах Романа Шухевича було те ж фото, що й у кожному відділку міліції, бо перебував у всесоюзному розшуку.
Спецслужби отримали наказ спалити тіло
Бійцям МДБ дали вказівку вивезти тіло генерала Тараса Чупринки за межі Західної України і спалити. За однією із версій, виконали наказ на межі Тернопільської та Хмельницької областей. Останки загорнули в плащ-палатку і кинули в річку.
2005-го з'явилась інформація, що кістки відшукали на дні Збруча неподалік села Гуків Чемеровецького району Хмельницької області. На тому місці встановили пам'ятний хрест. Проте аналіз ДНК не робили. Точне місцезнаходження останків не відоме. Припускають, що вони лежать у сейфі Хмельницької облдержадміністрації.
Син 35 років відбув у неволі
У Романа Шухевича 1933-го народився син Юрій, а 1940 року — донька Марія. Після приходу радянських військ до Львова по завершенні Другої світової війни, дітей відправили на перевиховання в дитячі інтернати, спочатку Чорнобиля, а потім Сталіно — тепер Донецьк. Змінили їм прізвища. Юрій утік із сиротинця.
Львівський лікар Матвій Лотович пригадував, як до нього привели хлопчика 13–14 років, це був Юрко Шухевич. Пояснили, що дитина "перебувала у будинку для неповнолітніх у Сибіру" і попросили вивести із рук татуювання — літери, серця та іншу "блатну" символіку. Довелося вирізати разом зі шкірою.
Згодом Юрій потрапив до рук МДБ й отримав 10 років ув'язненння. В останній день терміну на нього завели нову справу, дали такий самий термін. Всього у місцях позбавлення волі відбув 35 років.
Роман Шухевич був високоосвіченою особою. Розумівся у всіх дисциплінах військової справи, у теоретичному та практичному пляні, в організації збройних сил. Провідник ОУН прекрасно знав історію України та всесвітню, літературу, мистецтво та музику. Крім своєї рідної — української, а також польської та німецької, Шухевич чудово знав старослов'янську, латинську та старогрецьку мови. Проте своїми знаннями він ніколи не чванився, висловлюючись про них аж надто скромно
Любомир Полюга (1925–2016),
особистий охоронець Романа Шухевича
Коментарі