Фредді Мерк'юрі написав сценарій свого похорону

Фредді Мерк'юрі лежав у величезному ліжку в спальні свого лондонського будинку, в оточенні перських котів. Поруч сиділа та плакала його подруга — 40-річна Мері Остін.

— Мері, — ледь вимовив він. — Хочу, щоб ти знала: я все життя кохав лише тебе.

— Так, Фредді...

— Помираю 45-річним, але ні про що не жалкую. Жити до 70 років, мабуть, дуже нудно.

23 листопада 1991-го, за день до смерті, Фредді через своїх прес-секретарів зробив заяву, що хворий на СНІД. Хоча чутки про це ходили давно, не зізнавався п'ять років. Останні два дні Мерк'юрі не міг їсти, ледь говорив і нікого не впізнавав. Мері не покидала його ані на мить.

Вони познайомилися на початку 1970-х у Лондоні. 19-річна Мері Остін тоді працювала продавщицею в модному магазині, куди часто заходила місцева богема. Зокрема художник та рок-музикант 24-річний Фредді Мерк'юрі. Він завжди вибирав екстравагантні вбрання й аксесуари. Згодом Мері помітила, що Фредді з цікавістю спостерігає за нею. Кілька разів намагався познайомитися, але дівчина його уникала.

— Минуло із півроку, доки Фредді вдалося поговорити зі мною, — розповідала потім. — Я гадала, він накинув оком на мою подругу, й тому цуралася його.

Вони почали зустрічатися. А невдовзі винайняли скромне помешкання. Фредді тільки-но закінчив художній коледж, і щоб заробити, відкрив кіоск на ринку, де торгував своїми малюнками та старими речами.

— У нас було так мало грошей, що ми могли дозволити собі купити лише фіранки, які повісили у спальні, — згадувала Мері. — Ванну й кухню доводилося ділити із сусідами.

У вільний час Фредді співав у рок-групі "Квін", яку організували в студентські роки його друзі — ударник Роджер Тейлор і гітарист Браян Мей. Незабаром до них приєднався ще один гітарист — Джон Дікон. Музиканти грали в клубах і на студентських вечірках. 1972-го підписали контракт із компанією звукозапису "EMІ". Навесні наступного року випустили перший альбом й вирушили в турне містами Великої Британії, Німеччини та Люксембургу. Фредді підзаробив і перебрався з Мері до окремої квартири.

— З ним я почувала себе в безпеці, — говорила Остін. — Що ліпше я знала його, то більше любила — просто за те, що він є. Ми довіряли й покладалися одне на одного.

Їхній роман тривав сім років. За цей час Фредді став одним із найвідоміших рок-співаків. Його гурт гастролював по всьому світі, учасники отримували шалені гонорари. За Мерк'юрі юрбами бігають шанувальники. Хіти "Богемська рапсодія", "Ми — чемпіони", "Щоб когось кохати", "Королева-вбивця" очолюють британські хіт-паради. Мері ж тим часом почала відчувати, що Фредді віддаляється від неї. Він купив величезний будинок у центрі Лондона. Завів котів і носився тільки з ними. Вони з Остін майже не бачилися. Коли ж Фредді не їздив на гастролі, то весь час проводив на вечірках із друзями.

— Щось у нас не так, — якось сказала Мері коханцеві. — Почуваюся, наче зашморг на твоїй шиї. Мабуть, маю піти.

— Та все гаразд, маленька. Не вигадуй!

— Можливо, народимо дитину?

— Яка дитина? — був шокований Фредді. — Що ти мелеш? Який з мене батько?

— Я думаю, це нас зблизило би.

Мерк'юрі ще більше розлютився:

— О, я розумію: ти хочеш грошей! Ви всі хочете лише грошей. Ніхто більше не отримає від мене ні пенса, крім моїх батьків і моїх котів.

Коханець пішов, грюкнувши дверима. Кілька днів від нього не було ні слуху ні духу. І раптом він зателефонував Мері:

— Вибач! Я поводився, як останній дурень. Нам треба зустрітися. Хочу повідомити тобі щось дуже важливе.

Музикант довго набирався сміливості, а тоді сказав:

— Розумієш, мені не вдасться зробити тебе щасливою. Я не можу бути тобі добрим чоловіком. Бо я... гей.

— Тоді мені нема чого тут робити. Я пішла.

— Стривай, я не хочу, щоб ти була далеко. Мені тебе бракуватиме.

Вони залишилися близькими друзями. Мерк'юрі зробив Остін своїм особистим секретарем і купив для неї квартиру неподалік свого будинку. Мері кілька років намагалася налагодити особисте життя. Змінила кілька коханців. Зрештою вийшла заміж за художника й народила двох синів. Та стосунки в подружжя не склалися. Мері забагато часу бувала з Фредді. Її чоловіка це дратувало, і зрештою він пішов від неї.

— Наше кохання закінчилося океаном сліз, — казав Мерк'юрі незадовго до смерті, — але з нього виросло глибоке почуття, глибше за любов. Усі мої коханці питають, чому вони не можуть посісти місце Мері. Та це неможливо. Вона мій єдиний друг. Я досі вважаю її своєю цивільною дружиною — то був справжній шлюб. Не можу покохати чоловіка так, як Мері.

Увечері 24 листопада 1991-го Мері ненадовго пішла з будинку Фредді додому, щоби вкласти сина спати. І тут пролунав дзвінок: лікар повідомив, що співак при смерті.

— Я спізнилася лише на 10 хвилин, — картала себе Остін.

Друзі Мерк'юрі сподівалися, що він проживе ще кілька днів. Навіть батьки музиканта не встигли приїхати з передмістя Лондона. О сьомій вечора життя Фредді Мерк'юрі обірвалося.

Перед смертю співак кілька тижнів писав сценарій свого похорону. Це мало бути шоу. Ховали його за обрядами давньоіранської релігії зороастризму, яку сповідували його батьки. Труну з тілом накрили білим шовком, зверху поклали червону троянду. Священики читали заупокійні молитви давньоперською мовою. Звучала арія з опери "Трубадур" Джузеппе Верді у виконанні іспанської оперної діви Монсеррат Кабальє, з якою Мерк'юрі записав свої останні сингли "Барселона" (1987) та "Як мені далі жити" (1988).

Тіло Фредді Мерк'юрі кремували. За заповітом співака, лише Мері Остін відомо, де похований його прах.

×