Франклін й Елеонора Рузвельти восени 1918-го були на межі розлучення. Скандал у сім'ї вибухнув по поверненні чоловіка з Європи: Елеонора знайшла в нього любовні листи від секретарки Люсі Мерсер.
За 13 років спільного життя у подружжя народилися п'ятеро синів і донька. 36-річний Франклін обіймав посаду помічника військово-морського міністра в уряді. На два роки молодша Елеонора, відклавши хатню роботу, захопилася політикою та громадською діяльністю. Найняла молоду привабливу помічницю, і тепер це вилізло їй боком.
— Земля захиталася в мене під ногами, — згадувала Елеонора. — Увесь світ летів шкереберть. І я вперше чесно подивилася на себе, на те, що мене оточувало. Я неначе заново виросла тієї миті.
Франклін розлучення не давав. Тоді Елеонора поставила ультиматум: або він назавжди розпрощається з коханкою, або вона поставить хрест на його політичній кар'єрі. Чоловік покаявся й пообіцяв розірвати стосунки з Люсі. Елеонора його пробачила, але того, що сталося, забути не змогла: відтоді вони із Франкліном ночували в різних спальнях.
— Жінка — мов чайний пакетик, — іронізувала. — Чи міцна вона, дізнаєшся тільки опустивши в окріп.
Улітку 1921-го Рузвельти відпочивали у своєму будинку на острові Кампобелло біля узбережжя Канади. Скупавшись у холодній воді, Франклін наступного дня занедужав. Лікарі поставили діагноз — поліомієліт. Хворому паралізувало ноги. Родичі радили йому забути про політичну кар'єру. Та Елеонора вважала, що лише активне життя допоможе чоловікові перебороти психологічну травму. По важкій зимі Франклін вирішив залишитися у політиці. Елеонора його підбадьорює й у всьому допомагає. Пожвавлює і своє громадське життя. Пише статті, виступає з лекціями, бере активну участь у випуску щомісячника "Новини демократок". Цікавиться проблемами жінок, молоді, етнічних меншин й афроамериканців.
1928-го Франклін Рузвельт стає губернатором штату Нью-Йорк, а 1932 року — 32-м президентом США. Країна зазнає глибокої кризи, багато хто втрачає роботу, банки та підприємства банкрутіють. Елеонора робить усе, щоб допомогти чоловікові. Організувує життя Білого дому й бере на себе частину обов'язків президента, пов'язаних із поїздками державою. Вона стає першою дружиною президента Сполучених Штатів, яка щотижня дає прес-конференції. Загалом їх мала 348. Бурхливу діяльність першої леді порівнювали з Ніагарським водоспадом. Вона переконувала шахтарів і робітників допомагати фермерам, щоб нагодувати країну. Й уся Америка заходилася піднімати фермерські господарства. Елеонора розробляє соціальні програми, зустрічається з виборцями, їздить на фабрики, до сиротинців і нетрів. Якось у сатиричному журналі "Нью-Йоркер" з'явилася карикатура: шахтар у вибої, відкинувши кайло, світить лампою в тунель і каже своєму напарникові: "Боже, до нас іде пані Рузвельт!". На одній конференції опоненти її чоловіка запитали Елеонору, чи не вплинув поліомієліт на розум президента.
— Так, вплинув, — відповіла вона. — У кожного, хто зумів пережити таку страшну хворобу, розвивається почуття жалю й розуміння проблем людства.
Аудиторія вибухнула оплесками.
— Я завжди казала чоловікові: якщо його промову зрозумію я, її зрозуміє будь-хто, — розповідала перша леді Америки.
Американський публіцист Артур Крок писав, що 1940-го Елеонора й сама могла би боротися за президентство — така вона була популярна. Франкліна Рузвельта обирали главою держави іще тричі. У роки Другої світової його дружина обійняла посаду віце-директора служби захисту цивільного населення. Відвідувала американські й союзні військові бази в Англії, Австралії, Новій Зеландії.
Голлівудський актор Ґері Купер, який часто виїжджав із концертами на фронт у Тихому океані, якось на запитання солдата: "А де ж Елеонора?" — відповів: "На одному з островів, де ми були недавно, її сліди бачили на піску. Але куди вони ведуть, годі сказати".
На Ялтинській конференції у лютому 1945-го президент Рузвельт почувався зле. Наприкінці березня він на кілька тижнів поїхав відпочити на курорт Ворм-Спрінґс на півдні США. 12 квітня помер від інсульту.
— Я більше співчуваю нашій країні й усьому світу, ніж собі, — сказала Елеонора, довідавшись про смерть чоловіка.
Чотирьом своїм синам вона відправила на фронт однакові телеграми: "Мої любі. Сьогодні пополудні батько пішов від нас. Він до кінця виконав свій обов'язок, і ви повинні робити так само". Приїхавши до Ворм-Спрінґс, вона довідалася, що останні дні свого життя її чоловік провів із Люсі Мерсер і помер у неї на руках. Це трапилося, коли президент позував художниці, яка малювала його портрет. Незавершену картину Елеонора відіслала Люсі. По смерті Франкліна вона 17 років була громадською діячкою. Стала представником США в ООН.
Елеонора Рузвельт померла 7 листопада 1962-го. Її поховали поряд із чоловіком. Їхні діти теж були політиками, але жоден не зумів досягнути батьківських висот.
Правила життя Елеонори Рузвельт
— Чини так, як хочеш. Бо тебе все одно критикуватимуть: лаятимуть, якщо ти зробив щось, і гудитимуть, якщо ти цього не зробив.
— Дружити із собою дуже важливо. Як не заприятелюєш із собою, ні з ким іншим не потоваришуєш.
— Великі уми обговорюють ідеї, середні уми обговорюють події, а дрібні — людей.
— Щастя — це не мета, а побічний продукт.
— Краще запалити свічку, ніж проклинати темряву.
— Завжди пам'ятай, що в тебе немає права бути особистістю. У тебе є обов'язок.
— Силу, сміливість і впевненість здобувають тоді, коли дивляться страху в очі. Треба робити те, чого, здавалося б, не зможеш.
1884, 11 жовтня — Анна Елеонора Рузвельт народилася у Нью-Йорку в родині Еліотта Рузвельта, молодшого брата американського президента Теодора Рузвельта. Коли їй було 8 років, від дифтерії померла матір, через два роки батько. Щоб дівчинка дістала добру освіту, бабуся відправляє її навчатися до вищої школи в Лондоні.
1905 — виходить заміж за свого далекого родича Франкліна Делано Рузвельта.
1933 — уперше в історії США проводить прес-конференцію як дружина президента. 1936-го публікує статтю "Мій день", у якій привертає увагу читачів до соціальних проблем. Стає членом профспілки Американської гільдії журналістів.
1945 — президент Гаррі Трумен призначає Елеонору представником США в Генеральній Асамблеї ООН. У 1945-1954 роках очолює Комісію Організації Об'єднаних Націй із прав людини.
1961 — стає членом Корпусу миру та головою Комісії з прав жінок. Її ім'ям називають премію за видатну діяльність в галузі захисту прав людини.
1962, 7 листопада — померла у Нью-Йорку, похована у Гайд-парку, штат Нью-Йорк, поряд із чоловіком.
Американці дотепер вважають Елеонору Рузвельт найвидатнішою у світі жінкою. Гаррі Трумен назвав її "першою леді світу".
3 
1
Коментарі
1