Четвер, 27 березня 2008 17:21

Дружина Юрія Гагаріна досі тужить за чоловіком

20-річна Валя Горячева працювала на Оренбурзькому телеграфі. У вільний час бігала на танці до клубу авіаційного училища. Якось її побачив 21-річний курсант Юрій Гагарін і запросив на вальс.

— Она была в простеньком голубом платьице, робкая и застенчивая, — згадував він.

Вони стали зустрічатися.

— Все мне нравилось в ней, — згадував Гагарін, — и характер, и небольшой рост, и полные света карие глаза, и косы, и маленький, чуть припудренный веснушками нос.

Невдовзі Валентина вступає до медичного училища вчитися на фельдшера. А 1957-го, коли Юрій закінчив своє навчання, вони побралися. Гагаріну запропонували на вибір декілька місць подальшої служби. Він вирішив їхати до Заполяр"я. Згодом до нього приєдналася Валентина. Через рік у них народилася донька Олена.

Невдовзі Юрій дізнався про набір кандидатів до групи майбутніх космонавтів. Вирішив спробувати, подав рапорт. Крім нього, заяву написали ще 3 тис. льотчиків. Спочатку відбирали на місцях служби. Потім були важчі випробування у Москві: барокамера, центрифуга, тести, аналізи... Юрій успішно витримав перевірку. Його зарахували до першого загону радянських космонавтів.

У березні 1960-го Гагарін перевіз родину до Зоряного містечка на північний схід від Москви. Валя влаштувалася до лабораторії Медичного керування Центру управління польотом. Народилася донька Галина.

За два дні до польоту в космос Юрій написав дружині: "В технику я верю полностью. Но бывает ведь, и на ровном месте человек ломает шею. Если что-то случится, не убивайся с горя, береги девочек, вырасти из них не белоручек, а настоящих людей. Личную свою жизнь устраивай, как посчитаешь нужным... Что-то слишком траурное письмо получается. Надеюсь, ты его никогда не увидишь".

Листа Гагарін так і не відправив. Сховав і забув. Валентина знайшла його через багато років по смерті чоловіка.

Про політ чоловіка в космос вона дізналася від сусідки. Юрія побачила вже на Красній площі, де йому тиснув руку сам Микита Хрущов. Величезний натовп людей прийшов із плакатами та фотографіями космонавта. Гагаріна вітали, засипали квітами.

Із дружиною Юрій зустрівся через декілька днів.

— Я даже не предполагал, что будет такая встреча, — ніяковів він. — Ну слетаю, ну вернусь, а что вот та-ак?!

26-річному Юрію Гагаріну присвоїли звання Героя Радянського Союзу та чин майора. На космонавта посипалися нагороди з усього світу. Одне африканське плем"я обрало його своїм почесним вождем.

Під Новий рік Юрій Гагарін привозив дітям "живі подарунки": білку, пташок. Якось знайшов десь маленьку лань. Оленку ласкаво називав Професором, Галю — Чижиком.

Інколи Юрій їхав на полювання або йшов із дружиною кататися на ковзанах.

27 березня 1968-го він зі своїм інструктором, Героєм Радянського Союзу полковником 46-річним Володимиром Серьогіним, здійснювали тренувальний політ на винищувачі МіГ-15.

— Задание в зоне закончил! — відрапортував Гагарін.

— Уточните высоту, — спитав керівник польотів.

Відповіді не було... О 10.30 літак врізався в землю.

На місці катастрофи знайшли шматок льотної куртки Гагаріна: у кишені були талони на харчування, водійські права, 40 крб. та фотографія Сергія Корольова.

— У государственной комиссии по расследованию причин аварии было три версии: столкновение с птицей, столкновение с шаром-зондом и опасное, неожиданное сближение с другим самолетом, — розповідає Віктор Абрамичев, штурман полку, де служив Гагарін.

Ходили чутки, що Юрій та Володимир перед польотом добряче випили. А дехто запевняв, що космонавта N1 украли інопланетяни.

Начальник Гагаріна — генерал Микола Кузнецов припускав, що нещастя сталося через хворобу Серьогіна. Останнім часом той скаржився на серце. Перед вильотом він трохи нервував, але польоту не скасував. У повітрі йому стало зле. Гагарін не зміг кинути товариша і катапультуватися.

Валентина про трагедію дізналася наступного дня.

— У мамы была язва желудка, и она только-только перенесла операцию, — згадує Галина. — С нами на весенние каникулы осталась мамина сестра. Потом привезли маму из больницы, и стали заходить в дом люди. Все в черном. Думаю, она плохо представляла себе, что происходит.

Валентина Гагаріна дотепер не може оговтатися після смерті чоловіка. Вона на пенсії, живе у Зоряному містечку. Майже нікуди не виходить, не дає інтерв"ю, спілкується лише з доньками та онуками.

Юрій Гагарін не залишив своїй родині великого спадку. Після його загибелі зосталася дві квартири — у Зоряному містечку та Москві, стара 21-ша "волга" з оленем і югославський меблевий гарнітур.

Коли Олена та Галина повиходили заміж, московську квартиру розміняли на дві. Олена невдовзі розлучилася. Вона працювала в Інституті образотворчих мистецтв ім. Пушкіна. Із 2001-го є гендиректором музею-заповідника "Московський Кремль". Має 21-річну доньку Катерину.

Галина — кандидат економічних наук, доцент Російської економічної академії. Має сина 18-річного Юрія.

9 березня, у день народження Юрія Гагаріна, родина збирається у Зоряному містечку.

— За нашим скромным застольем, — розповідала якось Галина Гагаріна, — моя дочь Екатерина вдруг сказала, что бабушка — самый счастливый человек из всех нас. Потому что она встретила такого мужчину, что кроме него ей никто никогда не был нужен. Мама очень удивилась, но потом согласилась: "В общем, Катенька, ты права".


Першою на Землі космонавта N1 зустріла лісничиха


5 квітня 1961-го група із п"яти льотчиків, відібраних генеральним конструктором космічної техніки Сергієм Корольовим, уперше приїхала на космодром "Байконур". Усі були малого зросту, бо кабіна космічного корабля "Восток" була невеликою (ріст Гагаріна — 165 см). Через п"ять днів стало відомо, що в космос полетить саме Гагарін. Дублером призначили Германа Титова.

12 квітня 1961-го прозвучало гагарінське: "Поехали!". Політ тривав 1 год. 48 хв. За цей час "Восток" облетів навколо планети та повернувся на орбіту. Потім капсула з космонавтом відділилася від корабля й почала спускатися на Землю. Через збій у системі гальмування апарат приземлився не в запланованому місці — 110 км від Сталінграда, а в Саратовській області, неподалік від міста Енгельс. На висоті декількох кілометрів від землі Гагарін катапультувався та приземлився на парашуті на околиці села Смелєвка.

Першими його побачили дружина лісника Ганна Тахтарова та її 6-річна внучка Рита.

— Увидев меня в оранжевом скафандре и белом шлеме, свалившегося с неба, — згадував Юрій, — старушка закрестилась и даже хотела бежать. Внучка же смело тянула ее ко мне. Я расцеловал их обеих.

Незабаром до місця подій прибули військові. Одна група взяла під охорону капсулу, а інша повезла Гагаріна до розташування частини.

1934, 9 березня — Юрій Гагарін народився у місті Гжатську (нині Гагарін) на Смоленщині в родині колгоспника
1951–1955 — навчається у Саратовському індустріальному технікумі
1957 — закінчує Перше Чкаловське військове авіаційне училище льотчиків в Оренбурзі, одружується з Валентиною Горячевою
1957–1960 — служить льотчиком-винищувачем в авіаційному полку Північного флоту
1959, 1961 — народжуються доньки Олена та Галина
1961, 12 квітня — здійснює перший в історії людства космічний політ на кораблі "Восток"
1964–1968 — заступник голови Центру підготовки космонавтів
1968, 27 березня — загинув в авіаційній катастрофі поблизу села Новосьолово Киржацького району Володимирської області. Похований біля Кремлівської стіни на Красній площі в Москві

Зараз ви читаєте новину «Дружина Юрія Гагаріна досі тужить за чоловіком». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

12

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1647
Голосування Які перспективи "Динамо" на Лігу чемпіонів?
  • 1) навіть "Славію" не пройдуть
  • 2) "Славію" пройдуть, але "Аякс" чи "Стандарт" - ні
  • 3) все буде добре, проб'ються до групового турніру
Переглянути
Погода