Вівторок, 20 лютого 2007 15:32

Дружина Суворова зрадила його з небожем у Полтаві

Полководець Олександр Суворов скептично ставився до жінок. Оженився він аж у 44 роки.

Мабуть, Суворов залишився б парубком, якби не тиск з боку 70-річного батька. У листопаді 1773-го генерал у відставці Василь Суворов домігся для сина відпустки з турецького фронту. Старий побивався, що їхній стародавній рід згасає. І вмовив єдиного сина оженитися.

Наречену полководець шукав у московських аристократичних родинах. Він був дворянином без титулу, але генеральські погони, гучне ім"я та прихильність цариці Катерини ІІ робили його привабливим нареченим. До того ж Суворов мав понад дві тисячі кріпаків.

Гідна дівчина знайшлася в сім"ї князя Івана Прозоровського. Свій родовід вона вела від київського князя Володимира Хрестителя. Варвара Прозоровська залишилася без приданого, бо її батько повлізав у борги. Княжна мала вже 23 роки: на ті часи — майже стара діва. Прозоровський, зваживши, що претендент на руку Варвари — грошовитий, дав згоду на шлюб.

Весілля справили 16 січня 1774-го. А вже наступного ранку молодята відбули на турецький фронт. Медового місяця не було. Через півтора року в подружжя народилася донька Наталя. "Доня вся в мене", — хвалився щасливий батько в одному з листів. Називав дитину "суворочкою".

Вони часто перебиралися з одного гарнізону до іншого. Від безперервних переїздів поганими дорогами в тряских екіпажах Варвара мала два викидні.

Навесні 1778-го Суворов командував військами в Криму й на Кубані. Оселився з родиною в Бахчисараї. Перевів туди й 31-річного небожа Миколу. Племінника призначив своїм представником при кримському хані Шагін-Гиреєві.

Невдовзі випрохав родичеві підвищення. "Згляньтеся, найсвітліший князю, — писав віце-президентові військової колегії Григорію Потьомкіну, — на нещасного по службі, проте щирого до неї, і природною Вашою великодушністю задовольніть його службу". За кілька тижнів Микола одержав звання прем"єр-майора, що відповідає теперішньому полковникові.

У жовтні 1778-го Суворов переніс свою ставку до Євпаторії. Дружину й доньку, які в Бахчисараї захворіли на лихоманку, відправив до свого маєтку в Полтаві. Супроводжувати їх наказав небожеві.

Сам полководець оселився в замку біля Чорного моря. Він вставав о першій годині ночі. Не вдягаючись, марширував по спальні. Тримав перед очима зошити з татарськими й турецькими словами — вивчав ці мови.

Потім обливався крижаною водою і грівся біля каміна. Чай командувачеві подавав кухар Матька. Суворов любив чорний чай, виписував із Москви найдорожчі сорти. Під час чаювання писав листи. Потім співав по нотах духовні концерти українського композитора Дмитра Бортнянського. Від третьої до четвертої ранку по всій окрузі лунав його чудовий бас. Лише після цього Суворов одягався та кликав ад"ютанта, який доповідав про справи.

Рівно о сьомій командувач на плацу повчав вишикуваних у шеренгу вояків, як треба бити ворога. Саме тут народилися його афоризми на кшталт: "Пуля дура, штык молодец". Потім із них Суворов уклав книгу "Наука перемагати". Відтак повертався до свого кабінету, де полковник читав йому вголос свіжі газети.

Снідав він наодинці. Біля столу чергував старий лакей Прошка, який не дозволяв йому їсти зайве. Інколи лакей мусив забирати тарілку силою. Прошка казав: "Роблю це за наказом генерал-поручника Суворова!" "Так, — погоджувався Суворов, — його треба слухати".

Княжні було 23 роки — майже стара діва

Після сніданку полководець керував зведенням редуту. Тоді обідав і кілька годин спав. Увечері пішки мандрував околицями міста. У ліжко лягав ще за дня.

Навесні 1779-го до Євпаторії приїхав племінник Суворова Микола. Він привіз дядькові золоту табакерку з діамантами і написом: "За витіснення турецького флоту з Ахтиарської гавані й від кримських берегів". Це був дар імператриці Катерини ІІ.

Швидке просування Суворова-молодшого по службі дратувало офіцерів. Один із них розповів, що Микола закрутив роман із дружиною полководця Варварою Іванівною. У Полтаві він провів у її спальні 24 доби.

Суворов написав листа управляючому полтавським маєтком. Усе підтвердилося. Генерал за кілька годин змарнів. А тоді вирішив розлучитися.

У вересні 1779-го Суворов подав заяву до Духовної консисторії. Він просив розлучення. Але папери повернули, бо скаржник не вказав свідків подружньої зради й не сплатив мита.

Полководець надіслав до Святійшого Синоду скаргу вже на консисторію. Там узяли бік Суворова. Це викликало неабиякий переполох у родині Прозоровських. Варвара помчалася з Москви до чоловіка у Крим. Впала на коліна. 31 січня 1780-го Суворов звернувся до Синоду з проханням призупинити справу. Подружжя замешкало під одним дахом, але окремо.

Улітку 1782-го Суворов подався на Кубань. З дружиною, яка поїхала до Москви, більше не бачився. Навесні 1784-го з"ясувалося, що пані Суворова вагітна.

Полководець подав заяву до Синоду, аби завершити справу про розлучення. Генералові відмовили. На суддів міг чинити тиск віце-канцлер Російської імперії князь Голіцин — рідний дядько Варвари. 4 серпня у жінки народився хлопчик, якого записали Аркадієм Суворовим.

Суворов відіслав дружину з немовлям до її батька. Він призначив їй пенсію у 1200 рублів на рік, яку потім збільшив до 3 тис. 9-річну "суворочку" Наталку полководець віддав до Смольного монастиря. Та розлучитися з нелюбою дружиною не зміг.

Жінка вимагала заплатити за неї 22 тисячі рублів боргу

Коли на трон зійшов Павло І, Суворов потрапив в опалу, адже був фаворитом імператриці. У лютому 1797-го його відправили у відставку. Ситуацією скористалася Варвара. Вона надіслала чоловікові листа з вимогою заплатити за неї 22 тис. рублів боргу. Суворов не погодився. Жінка поскаржилася князю Куракіну, той доповів Павлові І. Імператор зажадав довідку про статки полководця. Дізналися, що Суворов має нерухомість у Москві. А від 9080 кріпаків дістає щороку 50 тис. рублів і володіє діамантами на 100 тис. рублів.

Монарх наказав Суворову виконати прохання дружини. Той відмовився. Натомість віддав Варварі свій московський будинок і призначив 8 тис. рублів пенсії щорічно.

6 лютого 1799-го до Суворова примчався флігель-ад"ютант Толбухін. Повідомив, що австрійський імператор Франц наполягає, щоб він командував російсько-австрійськими військами у Північній Італії. 70-річний командувач зробив сенсаційний перехід через Альпи і розгромив супротивника. За це у жовтні 1799-го дістав звання генералісимуса всіх російських військ.

Під час походу Суворов застудився. Рекомендаціями придворного лікаря нехтував. Хвороба прогресувала. Помер полководець 6 травня 1800 року в Петербурзі. На смертному одрі жодного разу не згадав про Варвару. Дружина пережила його на шість років.

1729, 13 листопада — Олександр Суворов народився в Москві в сім"ї кадрового військового
1750, 28 серпня — у сім"ї князя Прозоровського народилася донька Варвара, майбутня дружина Суворова
1774, 16 січня — одружився в Москві з княжною Варварою Прозоровською
1775, 1 серпня — народилася дочка Наталя
1778, 23 березня — призначений командувачем військами в Криму й на Кубані
1779, весна — дізнався про зраду дружини
1784 — Суворову відмовлено в справі про розлучення
1795, літо — закінчив писати книгу "Наука перемагати"
1796, січень — командувач Південною армією зі штаб-квартирою в Тульчині
1797, лютий — відправлений у відставку
1800, 6 травня — смерть Суворова в Петербурзі
1806, 8 травня — померла Варвара Суворова
Донька Наталя вийшла заміж за графа Миколу Зубова. Аркадій Суворов став бойовим генералом, загинув 1811-го, рятуючи у воді свого солдата

Зараз ви читаєте новину «Дружина Суворова зрадила його з небожем у Полтаві». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 376
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода