— Доню, чому ти повзаєш навколішки? Ти з глузду з'їхала! — у розкішний будинок у Сен-Тропе на півдні Франції навесні 1959-го вривається жінка. Озирається і бачить крім 25-річної доньки ще її гостей, які теж пересуваються лише на колінах. — Господи, та ви всі тут божевільні!
Її донька — акторка й секс-символ 1950-х Бріжит Бардо, нічого не пояснює. Бере швабру, чіпляє на неї білу перуку й підносить до вікна. В цей момент вечірня вулиця засвічується від спалахів фотоапаратів.
Мініатюрна білявка із Франції відкрила світові купальник бікіні. Її зображення розміщують на обкладинках провідних видань, запрошують зніматися в кіно та обожнюють. Серед фанатів шириться "бардоманія" — одягаються в полинялі джинси й безрукавки, роблять розпатлану зачіску під назвою "кисла капуста" та малюють стрілки біля очей.
Проте її поява у відвертих сукнях на кінофестивалях і самі ролі роблять славу скандальною. У своєму найвідомішому фільмі "І створив Бог жінку" Бріжит Бардо грає зухвалу й сексуально розкріпачену героїню, яка борсається між трьома чоловіками.
— Це дівчина свого часу. Вона вільна від почуття провини та всіх табу, що насаджує суспільство. Її сексуальність нічим не обмежена, — каже про неї режисер. — У довоєнних фільмах і літературі таких жінок прирівнювали до повій. У цій же стрічці це молода дівчина, великодушна й щедра, трохи неврівноважена й невловима. У неї немає іншого виправдання, крім своєї великодушності.
Після цієї картини акторку асоціюють з повією. Фільм шокує глядачів відвертими для того часу сценами й одержує негативні відгуки від критиків. Його засуджує католицька церква за сцени, в яких акторка з'являється оголеною й танцює на столі.
Групи невдоволених переслідують Бріжит Бардо. У Швейцарії їхню знімальну групу закидають горщиками з геранню, банками з водою, ящиками й помідорами.
— Забирайся до Франції, повіє! — кричать акторці.
У Ватикані під вивіскою "Зло" розміщують фото босої Бріжит Бардо, яка танцює мамбу у фільмі "І Бог створив жінку". В неї плюють, кидають каміння та погрожують вбити.
Красуня міняє чоловіків, зустрічається з одруженими й не приховує цього. Її називають "пожирачкою чоловіків".
"Холодно було, коли лежала вночі в ліжку сама. Хіба думка про те, що тебе любить півсвіту, може втішити? Півсвіту — це ніщо", — напише пізніше в мемуарах.
Якось у лікарні Бріжит Бардо входить у ліфт разом із санітаркою, що тримає в руках тацю з їжею.
— То це ви?! Повія, гадина, тварюка! Ви забираєте чоловіків у бідних жінок! — починає лаятися, хапає виделку й розмахується, щоб вдарити в обличчя. Актриса встигає закритися руками. Виделка застряє в рукаві її в'язаного пальта.
Бріжит Бардо ховається від фотографів. Один увімкнув спалах близько до її обличчя. Почалося відшарування сітківки на лівому оці.
Акторка вагітніє й мусить виходити заміж. У Франції діє заборона на аборти, а підпільні лікарі й акушерки не наважуються робити аборт "самій Бріжит Бардо". Чоловіком стає партнер по фільму "Бабетта йде на війну" Жак Шер'є. 18 червня 1959-го вони справляють весілля.
Щоб пройти в будівлю мерії розписатися, нареченому й нареченій доводиться пробивати собі дорогу кулаками. Навколо установи вишиковують жандармів. Вони оточують молодят кільцем і відбиваються від людей протягом всієї церемонії.
Вагітна Бардо постійно сидить у квартирі. Закриває штори й боїться виходити. Фотографи встановлюють навколо її будинку цілодобове чергування. Сидять на дахах і винаймають помешкання поблизу.
Коли актриса пробує вийти "чорним" ходом, натрапляє на двох репортерів. Вони хапають її. Вивертається і тікає. Штовхають у прохід, заставлений сміттєвими баками. Вона падає в один з них. Нападники починають одразу фотографувати з різних ракурсів — суперзірка Бріжит Бардо з величезним животом лежить на смітнику.
Наважується народжувати вдома, побоюючись, що фотографи зупинять машину "швидкої" або увірвуться в клініку. Після появи сина Ніколя-Жака 11 січня 1960 року преса обступає будинок.
— Я — наче загнаний звір, — скаржиться Бріжит.
Починає сваритися із чоловіком. Той забороняє їй зніматися й фарбувати волосся, хоче мати "нормальну дружину". Бріжит злиться, не хоче ні його, ні дитини. Називає сина "пухлиною, яка дев'ять місяців живилася її тілом". Вона з'їдає жменю таблеток, а чоловік перерізує собі вени. Обох рятують, але пара розлучається. Хлопчик залишається у батька. Пізніше подасть на неї в суд за "пухлину". Акторка буде змушена виплатити $17 тис.
48 ролей у фільмах зіграла Бріжит Бардо протягом 21-річної акторської кар'єри. Серед них "І Бог створив жінку", "Бабетта йде на війну", "Істина", "Віва Марія!", "Нафтодобувачки". У 1958–1961 роках її визнавали найпопулярнішою акторкою Франції. 1967-го отримала німецьку премію "Бембі" за креативність та нові ідеї.
Продала коштовності заради тварин
— Я віддала молодість і красу людям. Мудрість і досвід тепер віддаю тваринам, — каже акторка Бріжит Бардо, завершуючи свою кар'єру 1973-го.
Створює Фонд захисту тварин. Щоб зібрати 3 млн франків для його заснування, розпродує майже все майно — коштовності, меблі й гітару. Передає у володіння фонду свій будинок у Сен-Тропе. За собою залишає лише право на користування ним.
Створює ферму для кіз, свиней, овець, качок, гусей, черепах, поні, осла, кішок і собак. Фонд фінансує боротьбу з виловом диких тварин для цирків і зоопарків. Виступає проти вживання в їжу кінського м'яса, хутряного промислу, використання тварин у медичних і промислових експериментах, полювання на тюленів і китів. Акторка заявляє, що займатиметься цим "до останнього подиху".
Бріжит Бардо добивається гуманнішого ставлення до тварин на бійнях у Франції й заборони торгівлі морськими котиками. Фонд сприяє створенню притулків для слонів і приматів у Африці, коал в Австралії та танцюючих ведмедів — у Болгарії.
7 
35413
Коментарі