Ексклюзиви
Четвер, 02 серпня 2007 17:22

Богдана Хмельницького поховали через місяць після смерті

Уранці 6 серпня 1657 року церковні дзвони та гарматні залпи з Чигиринської фортеці сповістили, що помер гетьман Богдан Хмельницький. День похорону генеральна старшина визначила аж через чотири тижні — щоб якомога більше людей могли прибути до Чигирина, аби провести гетьмана в останню путь. Забальзамоване тіло в парадному одязі, під нахиленими церковними і козацькими хоругвами, лежало в гетьманській резиденції.

У неділю 2 вересня, а за старим стилем 23 серпня після жалобних промов, під церковний передзвін, гарматні та рушничні постріли вкриту червоною китайкою домовину винесли з гетьманських покоїв і повільною ходою рушили на Суботівський шлях. "...Множество народа, а найбольше людей войскових било", — пише козацький літописець Самовидець. Спочатку домовину везли на похідному возі, а потім аж до Суботова козаки несли її на руках. Там, згідно із заповітом, Богдана Хмельницького поховали у збудованій ним років зо два до того Іллінській церкві, поруч із сином Тимошем.


Село Суботів, що тепер за 7 км від райцентру Чигирин на Черкащині, було родовим маєтком Хмельницьких — дрібного українського шляхетського роду.

1616 року батько майбутнього гетьмана за вірну службу отримав його у володіння від руського воєводи Яна Даниловича. Заклав там пасіку, ставки та млини. По його загибелі в маєтку господарював син Богдан. Коли він очолив Військо Запорозьке, Суботів став його неформальною резиденцією. А в Чигирині, у дерев"яному замку на горі над річкою Тясьмин, була офіційна.

Венеційський посол Альберто Віміна, який відвідав там гетьмана у червні 1650 року, занотував: "Його манери люб"язні й відкриті, і це викликає любов у вояків, так само як суворість покарань підтримує серед них дисципліну. Всім, хто заходить до нього в кімнату, він простягає руку і садовить на лаву, якщо це козаки?".

А руку Богдан Хмельницький мав тяжку і вдачу запальну. Якось в одній гарячій суперечці зі старшиною спересердя рубонув шаблею по руці черкаського полковника Яська Пархоменка. Потім тричі вклонився, просячи вибачення, і звелів пригостити усіх на знак примирення бочкою питного меду. У нестримній люті наказував прикувати то до гармати, то до підлоги генерального писаря Івана Виговського — за підозру, що той шпигує на користь Москви. Не милував і свого старшого сина Тимоша. Одного разу "наказав прив"язати його до гармати і міцно бити, поки той не поклявся йому, що буде добрим, статечним, і тільки потім наказав відкувати його".

Коли ж гетьман був у доброму гуморі, міг закурити люльку чи пограти на кобзі. Павло Алепський, який у червні 1654-го проїжджав через Україну в супроводі антіохійського патріарха Макарія, у подорожніх нотатках зауважував, що Богдан Хмельницький любить каву. Призвичаївся він до неї, мабуть, у турецькому полоні, бо в Європі цей напій тоді ще був рідкістю.

Не гребував правитель і чимось міцнішим. "Потім подали на стіл миски з горілкою, яку пили ложками ще гарячу, — описує мандрівник гетьманське частування в Богуславі. — Гетьманові поставили в срібнім кубку горілку найвищого ґатунку. Він спочатку пропонував пити нашому владиці патріарху, а потім пив сам і частував кожного з нас". У вересні 1651-го гетьман підписав у Білій Церкві невигідний мир із поляками. "Хмель упивсь так, що не міг вилізти на коня, аж нарешті знайшлося двоє козаків, що кинули його у сідло подібно до лантуха", — зловтішався у своєму щоденнику очевидець-поляк.

У нього стався крововилив у мозок. Його розбив параліч та відібрало мову


Усіх дітей Богдан Хмельницький мав від першого шлюбу — з Ганною Сомко, що походила з переяславських міщан. Із чотирьох синів і чотирьох доньок відомі лише Тимофій, Остап, Юрій, Олена, Степанида і Катерина. Інші, можливо, померли у малолітстві. Напередодні повстання Богдан Хмельницький овдовів.

Другою жінкою вже гетьмана Хмельницького стала вихованка його першої дружини Мотрона, у католицькому хрещенні — Гелена. Чигиринський підстароста Даніель Чаплинський, коли напав на Суботів, забрав її із собою й узяв із нею шлюб. Як тільки розгорілося козацьке повстання, Хмельницький повернув її собі.

Цей шлюб не був тривалим. Коли гетьман перебував у походах, Мотрону запідозрили у перелюбі з ключником, колишнім годинникарем зі Львова. Окрім того, коханці запустили руку в гетьманську скарбницю. У квітні 1651-го небагатослівний і жорстокий Тиміш вчинив розправу над мачухою-ровесницею. Гетьманшу і скарбника нібито роздягнули догола, зв"язали докупи й повісили на воротах Чигиринської фортеці.

Можна собі лишень уявити стан гетьмана напередодні битви під Берестечком, коли він 10 травня довідався про зраду дружини та її страту. Пригнічений настрій не покидав його ні до, ні після поразки. І хтозна, чи не був однією з причин того, що козаки ту битву програли.

За кілька місяців Богдан Хмельницький оженився втретє. У Корсуні він узяв шлюб із сестрою козацьких полковників Золотаренків Ганною. Вона мала беззаперечний авторитет у старшини і навіть не раз була присутня при офіційних зустрічах. Ця жінка була з Богданом Хмельницьким до останку.

Восени 1656-го під Вільном (тепер Вільнюс, столиця Литви) відбулися московсько-польські переговори про перемир"я і встановлення нових кордонів між країнами. Козацьких послів до них узагалі не допустили.

Гетьман тоді вигукнув, що "треба відступитися від руки царської величності" і йти "хоч і під бусурмана", скаржилися в Москву посли Федір Бутурлін і Василь Михайлов.

Хмельницький став шукати нових союзників. У червні 1657-го вів переговори із послами шведського короля Карла Х Ґустава. У союзі зі Швецією і Трансільванією хотів поділити Річ Посполиту так, щоб усі українські землі увійшли до козацької держави. Та й старшина домагалася визнання за Військом Запорозьким "права на всю стару Україну, або Роксоланію, де є грецька віра та існує їхня мова, аж до Вісли".

Ознаки недуги проявилися в гетьмана ще на початку року. Відчуваючи наближення смерті, він у квітні скликав старшинську раду і за її згодою заповів гетьманську булаву наймолодшому синові — 16-річному хворобливому Юрасеві.

Коли Москва, стурбована планами Хмельницького, у червні прислала до нього послів, той уже не міг до них встати. У перших днях липня самопочуття Богдана Хмельницького погіршало, а наприкінці місяця у нього стався крововилив у мозок. Його розбив параліч та відібрало мову. За кілька днів, у вівторок 6 серпня о 5-й ранку, його не стало. "Пролежавши п"ять день без язика, шостого дня — 27 липня (за старим стилем. — "ГПУ") упокоївся", — рапортував із Чигирина своєму королеві шведський посол Ґустав Лілієнкрон.

Хтозна, якими далі були би кроки "імператора всіх козаків запорозьких", як називав гетьмана Хмельницького в одному з листів англійський правитель Олівер Кромвель. Історія не знає слова "якби".

бл. 1595, 27 грудня — в родині українського шляхтича Михайла Хмельницького народився син Богдан; мати-козачка походила із заможної родини з Переяслава
1609–1610 — навчається у Львівському єзуїтському колегіумі
1620 — у битві з турками під Цецорою (тепер Румунія) загинув батько, а Богдан Хмельницький потрапив у турецький полон; пробув там два роки, викуплений матір"ю
бл. 1624 — одружився з Ганною Сомко; померла на початку 1647 року
1638, грудень — обраний сотником Чигиринського полку
1647 — чигиринський підстароста Даніель Чаплинський вчинив наїзд на маєток Хмельницького в Суботові; господарство розграбували, а малолітнього сина Остапа побили так, що той помер
1648, 2 лютого — став гетьманом Війська Запорозького
1648, квітень — вересень — перші перемоги над польськими військами
1648, червень–липень — одружився з Мотроною (Геленою) Чаплинською
1651, серпень — третій шлюб — із Ганною Золотаренко; померла черницею у Києві 1667 року
1652, 31 серпня — старший син гетьмана Тиміш Хмельницький одружується з донькою молдавського господаря Василя Лупула Розандою. 1653-го вона народила в Чигирині двох хлопчиків-близнят, доля яких невідома, сама ж загинула у Молдові у 1680-х
1653, вересень — смертельно поранений Тиміш загинув у Молдавії в місті Сучаві
1657, 6 серпня — гетьман Богдан Хмельницький помер у Чигирині

Зараз ви читаєте новину «Богдана Хмельницького поховали через місяць після смерті». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

38

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1169
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода