середа, 07 листопада 2012 19:02

"Били, знущалися і катували полонених, ґвалтували жінок". Що писали газети після більшовицького перевороту восени 1917 року

"Зимний дворец обстреливался из пушек. В упор, по одной расстреливались молодые девушки из женского батальона, которые вместе с юнкерами охраняли дворец, — писала в номері за 9 листопада 1917-го "Рабочая газета", що виходила в Петрограді. — С лестницы стаскивали и швыряли людей о камни... На другой день расстреливали на улице встречных юнкеров вооруженные "борцы за социализм". Красногвардейцы останавливали женщин с попытками насилия".

У ніч проти 7 листопада 1917 року в Петрограді розпочався державний переворот. Озброєні загони матросів, що прибули з Кронштадта за наказом більшовицького Військово-революційного комітету, захопили телефонну станцію, телеграф і державний банк. Війська петроградського гарнізону зайняли нейтральну позицію. Здебільшого це були частини, що відсиджувалися в столиці, аби не йти на фронт. Незначний опір чинили тільки розрізнені загони юнкерів і жіночий батальйон. Та вони не могли стримати червоногвардійців і матросів. Зламавши опір охорони, ті захопили Зимовий палац і заарештували майже всіх членів Тимчасового уряду. Їх ув'язнили в Петропавлівській фортеці. Голова уряду Олександр Керенський зумів утекти.

"После занятия Зимнего дворца и ареста министров во дворце были поставлены караулы из солдат, — писала та ж "Рабочая газета". — К сожалению, солдаты обнаружили истинно варварское отношение к бесценным сокровищам, накопленным во дворце и объявленным после революции национальной собственностью. Все шкафы взломаны, дорогие замки разбиты или выворочены. Столы из сибирских камней и мозаики сломаны. Солдаты рвали художественные портьеры и на вопросы откровенно признавались, что решили сделать себе портянки получше. Солдаты забивали себе карманы всем, что попадалось под руку, не щадя ничего. Мер к прекращению вандализма принято не было".

Більшовики намагалися якомога швидше узаконити своє захоплення влади. О 23.00 того ж 7 листопада Володимир Ленін і його соратники скликали Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів. Та більшість його членів осудили силове захоплення влади в Петрограді. Делегат від фронтових організацій на прізвище Кучин заявив: "Мы предупреждаем, что гражданская война, вызванная авантюрой со стороны большевиков, является ударом в спину армии. Фронтовая группа снимает с себя всякую ответственность за последствия этой авантюры и покидает съезд". Фронтовиків підтримали представники фракцій меншовиків, соціалістів-революціонерів, Рад селянських депутатів, єврейського "Бунду". Всі вони залишили залу. На місце заарештованих міністрів Тимчасового уряду більшовицький Військово-революційний комітет призначив тимчасових комісарів, розігнав Петроградську міську думу, призначив своє командування Петроградським військовим округом. Дипломати союзних держав — Франції, Англії та США — готувалися до виїзду з Петрограда й Росії загалом.

Телеграфні повідомлення про більшовицький переворот у Петрограді почали надходити до Києва пополудні 7 листопада 1917-го. Наступного дня Центральна Рада — революційний парламент України — заявила, що вона боротиметься з усякими спробами здійняти бунти в Україні.

На київських вулицях з'явилися озброєні вояки. 11-13 листопада більшовики вчинили спробу перевороту. Але вірні Тимчасовому урядові юнкери військових училищ та українізовані військові частини його придушили й узяли під свій контроль головні державні установи в місті. Влада в Києві й на українських землях перейшла до Центральної Ради та її виконавчого органу — Генерального секретаріату. 20 листопада 1917-го Центральна Рада прийняла Третій Універсал, яким проголошувала створення Української Народної Республіки на землях, де українці становлять більшість. Федерального зв'язку з Росією ще не поривала. В Універсалі також було задекларовано про соціальні реформи. Зокрема, про скасування права власності на землю і запровадження 8-годинного робочого дня.

Через три дні газета "Нова Рада" надрукувала статтю "Хто з ними", де автор писав про більшовиків: "Знищили церкви — історичні пам'ятки. Пролили кров братів своїх. Стріляли в невинних. Били, знущалися і катували полонених, ґвалтували жінок. Арештовували й били дітей. Держать у тюрмах людей, ні до чого не причетних. Зламали волю слова. Розікрали народне добро. Дали волю злодіям і розбишакам… Старий і славний Київ зробили ареною дикого бойовища. А що гірше всього — що можуть знов заревти гармати по вулицях Києва, і що тоді буде з серцем України — страшно подумати. Вони й зараз поводяться як господарі й завойовники-переможці: де хочуть трусять, кого хочуть арештовують, мають своє військо, свою гарматну погрозу, свій табір. Поводяться так, ніби іншої влади в Києві й інших містах немає, утворили свої органи влади, не сваряться з нашою владою і не миряться, не повстають проти української влади, але нахваляються".

Після більшовицького перевороту в Петрограді зв'язок із Києвом утратили. Про Україну в колишній столиці імперії дізнавалися із чуток. "Я пишу вам тепер з Петербурга — неначе з-за границі, — цього  листа свого працівника Давида Заславського газета "Киевская мысль" опублікувала 23 листопада 1917-го. — Учора нас у гурті політичних діячів запевняли, що в Києві припинено всю руську печать і що там тепер можуть виходити тільки українські газети. Про Декларацію Української Ради тут ніхто нічого не знає; в печаті про те не було ні слова. Про Київ тут тепер знають не більше, як про Китай... Петербург тепер — неначе провінціальний город, одірваний од усієї Росії".

"Сегодня на почте сожжены все газеты"

Інформацію про те, що діється у країні та світі, 100 років тому брали передусім із газет. Тож одним із перших кроків більшовиків було запровадження цензури. 9 листопада 1917-го газета "Новое дело" опублікувала відповідну більшовицьку відозву: "Товарищи печатники! В руках всех, кто против нас — против власти Советов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов, — осталось еще одно могущественное оружие: это — печать, и они всячески используют ее против новой власти… Ни одно воззвание, ни один орган печати не должен выйти в свет без санкции новой власти Советов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов в лице уполномоченного комиссара". А нижче редакція "Нового дела" закликала видавців не дати більшовикам "закрити рота" своїм політичним супротивникам.

"Сегодня на почте сожжены все газеты. "День" распоряжением военно-революционного комитета закрыта. "Речь" разгромлена, — писала того ж дня "Рабочая газета". — На улицах отбирались у газетчиков и сжигались тут же номера "Нового времени". К вечеру вчера стало известно, что закрыты и другие нерабочие газеты". Автор статті насамкінець висловлював сумнів щодо добрих намірів більшовиків: "Если свобода должна быть утверждена удушением всех тех, кто иначе думает о ней, чем мы, мы никогда не придем к свободе".

 

Зараз ви читаєте новину «"Били, знущалися і катували полонених, ґвалтували жінок". Що писали газети після більшовицького перевороту восени 1917 року». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

42

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути