Моя бабуся Катерина Гнатовська, 1900 року народження, у колгоспі працювала телятницею, дояркою, пекарем і кухаркою. Першу пенсію почала отримувати 1965-го — 12 крб. На них можна було купити 6 кг вареної ковбаси або чотири пляшки "Московської".
Пенсійне забезпечення на старість у Радянському Союзі Рада народних комісарів запровадила 80 років тому — 15 квітня 1929-го. Доти пенсію мали тільки викладачі вищих навчальних закладів. Тепер же її могли отримувати ще робітники текстильної та провідних галузей важкої промисловості й транспорту. Чоловіки — із 60 років, якщо мали 25-річний стаж роботи. Жінки — на п"ять років менше і віку, і стажу.
За взірець більшовики взяли пенсійну систему Німеччини часів канцлера Отто фон Бісмарка. У середньостатистичній німецькій родині кінця ХІХ ст. чоловік був на п"ять років старшим за дружину. Щоб забезпечити їм одночасний вихід на пенсію, встановили пенсійний вік із такою різницею. Та різниця була в тім, що середня тривалість життя, приміром, в Українській СРР в ті часи становила 47 років: чоловіків — 45, жінок — 49.
Радянську пенсію нараховували в розмірі половини зарплати. Якщо ж пенсіонер продовжував працювати або мав інші доходи, його могли позбавити пенсії частково чи цілком.
Із робітничою пенсія колгоспників зрівнялася за Горбачова
Робітників решти галузей народного господарства пенсійне забезпечення охопило лише 1932-го. А через чотири роки право на пенсії дістали й службовці. Найдовше довелося чекати колгоспникам: закон "Про пенсії та допомоги членам колгоспів" вийшов 1964-го. "У пенсійному забезпеченні колгоспників не повинно бути зрівняльного підходу, — йшлося в ньому. — Чим вища продуктивність праці колгоспників, чим більше колгосп виробляє і продає державі продукції з гектара ріллі, чим вищі його дохід і рівень відрахувань до пенсійного фонду, тим більше мають бути пенсії колгоспникам. Краще забезпечуватися повинні ті колгоспники, які добре працюють і роблять більший внесок у суспільне виробництво".
Попри весь пафос закону, мінімальна пенсія рядового колгоспника була у 3,5 разу меншою, ніж у робітника чи службовця: 12 крб проти 40. Дискримінація на цьому не закінчувалася: закон передбачав вихід на пенсію для чоловіків-селян із 65 років, жінок — із 60. Так було до 1968-го, коли вік зрівняли. Різниця у грошах трималася довше. Із 1980-го мінімальну пенсію колгоспникам підняли до 28 крб. А з робітничою вона зрівнялася лише на початку правління Михайла Горбачова — 1985-го.
2 
1
Коментарі
2