Пізно ввечері 20 липня 1969 року в центрі Нью-Йорка під телекомпанією NBC натовп людей під дощем вдивлявся у великий екран. Наживо показували, як двоє американських астронавтів вперше в історії людства висадилися на Місяць. У якийсь момент заметушилися поліцейські: вони затримали чоловіка й жінку, які намагалися пограбувати одного з глядачів.
360 тис. км від Землі до Місяця американці Ніл Армстронґ, Базз Олдрін і Майкл Коллінз летіли чотири з половиною дні. Діставшись місячної орбіти, Коллінз залишився в командному модулі космічного корабля, а місячний модуль "Орел" із двома його колегами відділився й пішов на посадку. 20 липня о 16.17 за американським часом "Орел" успішно сів на Місяць. Наступних 6,5 год. астронавти залишалися на борту — перевіряли обладнання. Далі, за планом, мали поспати ще 4 год. Але попросили Землю дозволу вийти назовні раніше. Керівництво Американської космічної агенції НАСА дало добро. Дев"ятьма сходинками драбини Ніл Армстронґ спустився з модуля й о 22.56 ступив на місячну поверхню. Базз Олдрін приєднався до нього за 15 хв.
Астронавти проходили по супутникові Землі 2 год. 36 хв. і 40 с. Збирали зразки поверхні, встановили наукове експериментальне обладнання й американський прапор. Робили знімки і стрибали в умовах місячної сили тяжіння — у шість разів меншої, ніж на Землі. Повернувшись до модуля, поїли і лягли спати. Але перед тим викинули за борт непотрібне для зворотнього польоту обладнання, свої скафандри, рюкзаки, взуття й інші речі, що контактували з місячним пилом. Про місячну поверхню доти нічого не було відомо, тому боялися негативних наслідків від контакту з можливими живими організмами.
Армстронґ довго не міг заснути. Не через емоції від відвідин Місяця. І не від думки, що їхнє повернення додому залежить лише від двигуна модуля. Йому просто заважав шум насоса. Через 12 год. астронавти запустили модуль і відірвалися від місячної поверхні. Поки Армстронґ із Олдріном були на Місяці, їхній третій колега встиг 14 разів облетіти його орбітою. "Орел" успішно зістикувався з командним модулем космічного корабля.
На Місяці Армстронґ бігав із фотоапаратом — знімав і знімав. Не з цікавості та захоплення — це було одним із його завдань. До своєї висадки він ставився без сентиментів.
— Я полетів на Місяць не тому, що хотів там побувати, а тому що вивчав і розробляв технічні системи, які робили цей політ можливим, — зізнався згодом. — Мене найбільше цікавив технічний розвиток літаючих засобів, а дослідження Місяця — це побічний результат моєї роботи.
Базз Олдрін натомість хотів побувати на Місяці. І ще більше — першим ступити на його поверхню. Говорив про це іншим астронавтам. У керівництві НАСА інтереси Олдріна лобіював і його батько — високопосадовець із нафтової компанії. Згодом один з керівників Американської космічної агенції зізнався, що Армстронґ краще підходив на роль легенди:
— Ніл — це Ніл. Він спокійний, тихий і абсолютно впевнений у своїх діях. І в нього немає великого его.
Обоє астронавтів під час польоту майже не спілкувалися. Хіба що цього вимагали технічні моменти. Після успішної посадки на Місяці спромоглися лише поплескати один одного по плечу. А коли гуляли його поверхнею, Олдрін жодного разу не сфотографував свого колегу. Єдиний знімок Армстронґа зробив він сам, коли фотографував Олдріна, — його власне відображення видно на скафандрі напарника.
До нормального життя повернувся після свого третього одруження
По поверненні на Землю Ніл Армстронґ невдовзі заявив про завершення своєї космічної кар"єри. З усіх пропозицій роботи вибрав автомобільну компанію "Крайслер", бо в неї, вважав, потужний інженерний департамент. Був також членом ради директорів іще кількох компаній. Із дружиною Джанет проблеми в нього загострилися ще до польоту. Особливо після 1962-го, коли від раку мозку померла їхня 2-річна донька. Ніл занурився в роботу. 1994-го, після 38 років шлюбу, Джанет, яка народила двох синів, залишила на кухонному столі прощальну записку й почала процес розлучення. Того ж року Армстронґ одружився вдруге. Автографи він перестав роздавати, коли дізнався, що підписаними ним речами торгують на інтернет-аукціонах. Перукар Ніла продавав пасма його волосся по $3 тис. Сьогодні Армстронґу 78 років. Живе на фермі в штаті Огайо.
Базз Олдрін у 39 років досяг усього, що хотів, і не міг знайти наступної цілі в житті. Завершивши кар"єру астронавта, страждав від депресій і алкоголізму. Заявляв, що бачив на Місяці НЛО, але згодом це заперечував. До норми повернувся після свого третього одруження. Нині йому 79, живе в Каліфорнії. Конструює ракети, очолює компанію, що просуває його ідеї подальшого освоєння космосу.
Після Ніла Армстронґа й База Олдріна на Місяці побували ще 10 американських астронавтів.
Шість відсотків американців не вірять у висадку на Місяці
У висадку на Місяці 1969-го не всі вірять. Скептики твердять, що якщо не вся ця історія, то принаймні її частина — фальшивка. Мовляв, відео неякісне, каміння, нібито доставлене із супутника Землі, схоже на те, що привезли з Антарктики. Та найбільше сумнівалися у справжності фотографій із Місяця. На деяких знімках тінь від об"єктів падає в різних напрямках. Це наштовхує на думку про кілька джерел світла — наприклад, кількох прожекторів на знімальному майданчику, який перетворили на "поверхню Місяця". Викликав підозри і зазнятий американський прапор: він рухався, наче від вітру. А на Місяці — вакуум — немає повітря, тому жодних подувів не може бути. Вітер, мовляв, міг дути з кондиціонерів на знімальному майданчику.
Соціологи стверджують, 6% американців не вірять, що висадка на Місяць справді відбулася.
США та СРСР змагалися за космос 18 років
4 жовтня 1957 року Радянський Союз запустив у космос перший штучний супутник. Із цього розпочалася космічна гонка із США — суперництво в освоєнні космосу. До того як американці стали першопрохідцями на Місяці, СРСР кілька разів випереджував їх в інших досягненнях:
— собака Лайка була першою живою істотою, що побувала на орбіті (листопад 1957);
— радянська станція "Луна-2" вперше дісталася Місяця (вересень 1959);
— після польоту в космосі на Землю вперше повернулися живими собаки Бєлка та Стрєлка, 40 мишей і два щурі (серпень 1960);
— Юрій Гагарін першим здійснив пілотований космічний політ (квітень 1961);
— Валентина Терешкова стала першою жінкою в космосі (червень 1963);
— СРСР запустив у космос перший багатомісний космічний корабель (жовтень 1964);
— Олексій Леонов першим вийшов у відкритий космос (березень 1965).
Більшість цих досягнень американці невдовзі повторили. Зрештою, вони теж могли похвалитися:
— запуском першого супутника зв"язку (грудень 1958);
— першою фотографією Землі з орбіти (серпень 1959);
— першим розвідувальним супутником із фотокамерою (серпень 1960);
— першою орбітальною сонячною обсерваторією (березень 1962);
— першим польотом поблизу Венери (грудень 1962);
— першим польотом поблизу Марса (липень 1965).
Після висадки американців на Місяці космічна гонка пішла на спад. А її завершенням вважають 17 червня 1975 року. Тоді радянський космічний корабель "Союз-19" і американський "Аполлон" стикувалися й пролетіли разом понад 46 год. Астронавти й космонавти переходили на палуби своїх колег і проводили спільні експерименти.
2 
1
Коментарі
3