В Англії вперше зібралася "говорильня" – парламент

2

Фото: Фото: thehistoryblog.com

"Симон де Монфор був для своїх сучасників одночасно і зрадником, і святим. Простолюдини бачили в ньому мученика, достойного стояти на одному щаблі зі святими", – писав про засновника англійського парламенту історик Томас Бейтмен (1871–1939).

1216-го королем Англії став 9-річний Генріх ІІІ. Малолітній монарх прославився скупістю і марнотратством. Слабохарактерний, він оточив себе фаворитами, переважно іноземцями. Коли 1239 року в нього народився син Едуард, вирішив завоювати для нього Королівство Сицилія. Для війни зажадав третину прибутків держави. Обурені барони зійшлися на зібрання, яке згодом назвали "шаленим". Надіслали королю петицію, де вимагали передати їм усю владу.

Монарх не здавався. 1263-го в Англії розпочалася громадянська війна. Коаліцію баронів очолив граф Лестерський Симон де Монфор. Він урочисто ввійшов у Лондон, а в битві біля Льюїса захопив Генріха і його спадкоємця у полон. Себе проголосив лордом-протектором – фактично правителем держави. Щоб закріпити владу, Монфор зібрав своїх прихильників у Вестмінстерському абатстві в Лондоні. Для цього влаштував у країні вибори. З кожного графства мали прислати по два лицарі, а з кожного міста – двох представників. Доти міщани не мали доступу до управління державою. Законодавчий орган, перший виборний в історії Англії, назвали парламентом: від французького parler – говорити. Отже, парламент дослівно – "говорильня".

Перше його засідання в Лондоні відбулося 20 січня 1265 року. "Створення парламенту розпочало поступове послаблення феодальної системи та завоювання народом певних позицій, – йдеться в "Історії Англії" Олівера Ґолдсміта (1730–1774). – Однак парламент виявився не таким слухняним, як сподівався граф Лестер. Деякі барони, які й раніше не були його прихильниками, стали відверто обурюватися через непомірні претензії Лестера. Багато простолюдинів вважали, що зміна господаря не принесе нічого хорошого, і хотіли повернути владу королю".

Монфор був змушений відпустити Едуарда з в'язниці, хоч і наказав тримати його під наглядом. Навесні 1265 року той утік. У серпні 5-тисячне військо лорда-протектора зій­шлося з удвічі більшою королівською армією. Під час битви Монфор загинув. Якийсь Роджер Мортімер порубав його тіло на шматки, після чого їх розіслали в різні міста Англії. Генріх ІІІ повернувся на трон. Однак англійський парламент продовжив існувати.

19 січня 1906 року в Києві вийшов перший номер сатирично-гумористичного тижневика "Шершень". Його видавав чиновник у відставці Володимир Лозинський (1855–1914). У журналі друкувалися Леся Українка, Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський. Карикатури створювали Фотій Красицький – внучатий небіж Тараса Шевченка, Іван Бурячок, Павло Наумов. Через утиски цензури часопис припинив існування у липні того ж року.

23 січня 1912 року в Гаазі, Нідерланди, представники 12 держав підписали Міжнародну опіумну конвенцію. Вони зобов'язувалися контролювати імпорт, експорт, продаж і поширення морфію, кокаїну та їх похідних. За самовільне поширення наркотиків передбачалася кримінальна відповідальність. 1928-го до списку заборонених речовин внесли гашиш. Також додали пункт про те, що зілля марихуани можна використовувати винятково з лікувальною метою. Проти цього нововведення виступали представники Індії – там куріння конопель є релігійним ритуалом.

25 січня 1993-го на російсь­кій орбітальній станції "Мир" відбулася виставка львівського художника, члена творчого об'єднання "Фонд Мазоха" Ігоря Подольчака, на той час 32-річного. Експозиція стала першим етапом проекту "Мистецтво в космосі". Подольчак підготував для неї три офорти. Один із них не дозволив відправити на орбіту лікар: малюнок мав відверто еротичний характер, а космонавти на момент виставки перебували поза Землею більш як чотири місяці. 5-хвилинне відео про експозицію наступного року показали на мистецькій бієнале в Сан-Паулу, Бразилія.

4,4 секунди знадобилося Ернесту Гаузену (1877–1955), різникові зі штату Вісконсин, США, аби обскубати курку 19 січня 1939 року. Цей рекорд не побитий досі. Вперше Кубок США з обскубування курей Гаузен виграв 1922-го – з результатом 6 с. Відтоді володів цим титулом до смерті

"Освічений негр небезпечніший за злочинця", – заявив губернатор американського штату Міссісіпі Джеймс ВАРДАМЕН (1861–1930) під час інавгураційної промови 19 січня 1904 року. Політикові-расисту належить також фраза: "Єдиний ефект від освіти для негрів – зіпсувати хорошу руку для поля та створити нахабного кухаря". Зараз у штаті Міссісіпі найбільша частка темношкірого населення в США – 36%

×