"Вчерашнего числа, при въезде в Киев возвращавшийся из Черниговской губернии художник Санкт-Петербургской академии Тарас Шевченко был задержан и доставлен прямо ко мне. Между его бумагами оказалась рукописная книга с малороссийскими, собственного его сочинения стихами, из коих многие возмутительного и преступного содержания", – звітує 18 квітня 1847 року київський цивільний губернатор Іван Фундуклей військовому губернатору Дмитрові Бібікову.
Напередодні на поромній переправі через Дніпро поряд із селом Седневим – тепер Чернігівський район – арештували 33-річного Тараса Шевченка. Поета звинуватили в участі у підпільному "Украйно-Славянском обществе". Інша назва – "Братство Кирила та Мефодія". Воно виникло в Києві наприкінці 1845 року. "Братчиками" були вихованці та співробітники Київського й Харківського університетів – загалом 12 осіб. У квітні 1846-го до них долучився Шевченко.
Донос на "кирило-мефодіївців" написав студент Київського університету Святого Володимира Олексій Петров. За це він отримає посаду в третьому відділі поліції – вищому органі політичної поліції Російської імперії – та премію 500 рублів сріблом – місячний оклад генерала.
Протягом місяця арештовують 10 учасників товариства: Миколу Гулака – у Санкт-Петербурзі, Пантелеймона Куліша – у Варшаві, Миколу Костомарова та Георгія Андрузького – у Києві, Олександра Навроцького – у селі під Полтавою. Шевченка затримують останнім. Він саме їхав до Києва на весілля Костомарова. Мав там бути боярином.
Відбирають рукописну збірку "Три літа" з політичними поемами і три пістолети. Наступного дня перевозять у Санкт-Петербург.
"Он был чрезвычайно весел, – згадує Микола Костомаров. – Беспрестанно шутил, хохотал, пел песни и так вообще держал себя, что на одной станции смотритель заметил, что трудно узнать по виду, кто из едущих арестован, а кто везет арестованного. Во все время производства следствия Тарас Григорьевич был неизменно бодр, казался спокойным и даже веселым".
Поета допитує начальник третього відділу Олексій Орлов. Ставить 22 запитання. Зокрема:
– С какой целью вы сочиняли стихи, могущие возмущать умы малороссиян против нашего правительства, читали эти стихи и разные пасквили в обществах друзей ваших и давали им списывать оные?
– Мне совершенно ничего неизвестно.
– Какими случаями доведены вы были до такой наглости, что писали самые дерзкие стихи против государя-императора?
– Будучи еще в Петербурге, я слышал везде дерзости и порицания на государя и правительство. Возвратясь в Малороссию, я услышал еще более и хуже между молодыми и между степенными людьми.
"Художник Шевченко окончил ответы, но его показания нисколько не объясняют дела. На все главные вопросы о Славянском обществе, членах оного и замыслах их он отвечает решительным незнанием", – пишуть жандарми в журналі.
Після допиту поету на три тижні дають спокій. Тримають в одиночній камері. Годують добре – дають свіжий хліб, картоплю. Охоронці виконують забаганки в'язнів: купують для них сметану, цигарки, сигари й навіть коньяк. Шевченко просить принести щось почитати. Отримує Біблію, папір і олівці для малювання. За цей час пише 13 віршів, які увійдуть до циклу "В казематі".
– Вот, Тарас Григорьевич, как вы отсюда вырветесь, то-то запоет ваша муза, – каже якийсь офіцер.
– Не який чорт мене сюди заніс, коли не та бісова муза, – відповідає Шевченко.
Слідство з'ясувало, що "Братство" не мало чіткої системи. Зібрання відбувалися вряди-годи. Головним керівником визнано Миколу Гулака. Вирок йому – три роки тюрми. Костомарова ув'язнили на рік, Навроцького – на півроку. Кулішеві, Костомарову й Гулаку заборонили повертатися в Україну та вести літературну діяльність. Шевченка покарали найжорстокіше.
"За сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений, как одаренного крепким телосложением, определить рядовым в Оренбургский отдельный корпус с правом выслуги, поручив начальству иметь строжайшее наблюдение, дабы от него ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений", – йдеться у звіті голови таємної поліції Леонтія Дубельта.
Імператор Микола І допише: "Под строжайший надзор, с запрещением писать и рисовать".
"Август-язычник, ссылая Овидия Назона к диким гетам, не запретил ему писать и рисовать. А христианин Николай запретил мне то и другое. Оба палачи", – нотує Шевченко у щоденнику. Заслання тривало 10 років. Попри заборону, він продовжував малювати і писати вірші.
19 квітня 1935 року в Москві створили всесоюзне профспілково-кооперативне добровільне спортивне товариство "Спартак". Назву придумав його засновник, футболіст і хокеїст Микола Старостін (1902–1996). Він же запропонував кольори – червоний і білий – та емблему – літеру "С". Через рік "Спартак" налічував 80 тис. членів у 2 тис. відділень. Культивували 40 видів спорту.
20 квітня 1841-го часопис Graham's Magazine, що виходив у Філадельфії, США, опублікував оповідання Едгара Аллана По (1809–1849) "Вбивство на вулиці Морг". Його вважають першим у світі детективним твором. Головний герой Оґюст Дюпен розслідує загадкову смерть двох жінок у Парижі. Вбивцею виявляється орангутанг, який утік від господаря. Автор отримав гонорар $56 – понад $1,5 тис. на теперішні гроші.
22 квітня 1983 року гамбурзький щомісячний журнал Stern анонсував публікацію щоденників Адольфа Гітлера (1889–1945). Рукопис редакція придбала у художника Конрада Куяу (1938–2000) за $4,7 млн. Уривки мали друкувати протягом 18 місяців. Після першого випуску експерт проаналізував почерк тексту і заявив, що це – підробка. Куяу посадили до в'язниці на чотири роки і вісім місяців. Після виходу на волю він відкрив магазин "Галерея підробок", де продавав фальшиві витвори мистецтва.
Крун Тхеп Маханакхон Амон Раттанакосін Махінтараюттхая Махаділок Пхоп Ноппарат Ратчатані Буріром Удомратчанівет Махасатан Амон Піман Аватан Сатіт Саккатхаттійя Вітсанукам Прасіт –
повна назва столиці Сіаму – теперішній Таїланд. Перекладається як "місто янголів, велике місто, вічний скарб, неприступне місто бога Індри, велична столиця світу, обдарована дев'ятьма коштовними каменями, щасливе місто, повний достатку грандіозний королівський палац, що нагадує обитель богів, де володарює втілення бога, місто, подароване Індрою та збудоване Вішнукарном". Місто заснував король Рома І (1737–1809) 21 квітня 1782 року. Європейці називали його Бангкок – як село, що було раніше на цьому місці
49 осіб загинули, 586 дістали поранення внаслідок погрому в Кишиневі 19–21 квітня 1903 року. Приводом стала загадкова смерть 14-річного Михайла Рибаченка. Газета "Бессарабец" повідомила, що хлопця вбили з ритуальною метою євреї. Також у місті поширили чутку, що російський імператор Микола ІІ дозволив знищувати євреїв упродовж трьох днів Пасхи
4 
35413
Коментарі