У зоні ризику інсульту опиняється кожен четвертий житель України. На це впливає спосіб життя, харчування, стреси. Близько 70% хворих після інсультів стають на ноги, проте реабілітація буває складною.
Якими бувають інсульти, зона ризику та як проходить реабілітація Gazeta.ua розповіла завідувач відділення гострої цереброваскулярної патології у міській лікарні Полтави №1 Анна Жорник.
Інсульт поділяється на основні: геморагічний — крововилив у мозок і ішемічний — гіпоксія, яка виникає внаслідок дефіциту надходження артеріальної крові.
Із тендітною лікаркою зустрічаємось у холі лікарні. Жінка каже, що першими показниками інсульту є порушення мовлення, асиметрія обличчя, навіть не значна, раптове запаморочення або погіршення зору, слабкість та оніміння в кінцівках.
"Чим швидше звернеться людина, тим більше шансів на одужання. Якщо це ішемічний інсульт і лікування розпочато в терапевтичне "вікно", до 4,5 годин, то відсоток зменшити інвалідизацію досить високий. Але, на великий жаль, наші пацієнти потрапляють через 12 годин, день і більше від розвитку інсульту, бо не знають, як поводити себе. Відсотків 70-75 хворих стають на ноги, якщо це не крововилив", - зазначає завідувачка відділенням.
Часто до лікарні пацієнти потрапляють після верифікації, де пишуть "лакунарна кіста", тобто інсульт був вже перенесений. Можливо рік, чи п'ять тому, і не один. Лікарка зазначає, що сам інсульт за останні роки помолодшав.
"Впливає спосіб життя і стреси. Вікова група варіює від 30 років. Була у мене пацієнтка 99 років. Наймолодшому пацієнтові було 27 — мав вроджені вади судин. Також був 28-річний програміст — через роботу мав порушений режим сну, вів малорухливий спосіб життя, часто приймав різні енергетики і палив. Загалом такі люди і потрапляють до зони ризику".
Лікуватись перші дні необхідно у відповідних відділеннях лікарень. Через 5 днів, здебільшого, хворих направляють до неврології за місцем прописки або додому під нагляд сімейного лікаря. Відновлення ж буває дуже важким", - піднімаючись на четвертий поверх у відділення гострої цереброваскулярної патології, каже Анна Жорник.
"На жаль, післяінсультна спастичність - один із наслідків. Але треба займатися, розминати кінцівку. Це дуже боляче. Якщо запустити, то можна вже не відновити роботу кінцівок. Якщо порушено мовлення - не треба мовчати. Я із пацієнтами починаю з абетки. Говоримо "А", "Б"... Треба займатися і навчати з нуля, як дітей".
Заходимо до відділення, яке відкрили рік тому. За цей час було проліковано близько 1200 пацієнтів. Має 10 окремих палат і розраховане на 30 ліжок. 6 із них — блок інтенсивної терапії. У комі перебувають 7 пацієнтів, усі пенсійного віку.
"У відділенні є всі заходи для ранньої реабілітації. Відділення забезпечене сучасним обладнанням: монітори для виміру артеріального тиску, серцевих скорочень тощо", - пояснює лікарка.
Заходимо у порожню палату. Стоїть ліжко із невеликою тумбою та вертикалізатор.
"Якщо до нас потрапляє людина із запамороченням чи головокружінням, щоб швидше відновлювалася вертикалізація пацієнта, використовуємо такий апарат. Піднімаємо його поступово і відновлюється рівновага. У кожній палаті є кнопки виклику медсестри", - показує на металеву коробку із кнопкою на гумовому дроті.
Місць для пацієнтів вистачає, бо обслуговують місто.
"Пацієнтів тричі на добу годують. Вранці та ввечері суп дають, а в обід до першого додають ще й кашу. Досить смачно, проте не солоне", - каже лікарка.
Також у відділенні на моніторах постійно показують відеоролики з нагадуванням про здорове харчування, профілактику захворювання і розповідають, як себе поводити близьким із людиною, яка проходить реабілітацію після інсульту. Деякі поради дає і лікар.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали 5 продуктів для зупинення старіння шкіри
"Головне - не забувати, що це лікується, але треба прикласти зусиль. Не можна допустити, щоб людина впала у депресію. Для цього не треба жаліти чи плакати, навпаки, мотивуйте на прогулянки на свіжому повітрі, запрошуйте рідних і близьких додому, щоб спілкувалися. Є чимало гуртків, які розвивають моторику. Гарно мотивує будь-яке хобі. Якщо інсульт вплинув на пам'ять, нагадуйте деякі подробиці, наштовхуйте людину, щоб самостійно намагалася відновити певні події. Дуже гарно допомагають кросворди та вивчення віршів. Якщо ж не виходить контролювати себе або мотивувати хворого, зверніться до порад психолога індивідуально, - радить лікарка. - Із ліків здебільшого приписують ті, які розріджують кров. Також дуже важливо слідкувати за харчуванням, тиском, рівнем холестерину та глюкози у крові, бути активним та уникати стресових ситуацій", - додає Анна Жорник.
Інсульт - ускладнення гіпертонічної хвороби і розвивається на фоні різкого підвищення артеріального тиску. Людина відчуває запаморочення, похитування тіла, оніміння рук або ніг, розмитий зір і відчуття сп'яніння.
3 
1
Коментарі