У стоматології нового покоління все частіше звучать поняття "точність", "цифровізація" та "інтегровані протоколи". Однак за цими загальними термінами стоїть реальна трансформація клінічної практики — від візуалізації до виготовлення та фінального результату. Зуботехнічна робота, яка ще донедавна опиралася на ручну майстерність, сьогодні переходить у площину цифрового моделювання, де важливу роль відіграють аналітика, автоматизація та міждисциплінарна комунікація.
Цей процес особливо яскраво видно на прикладі цифрового протоколу — послідовності дій, яка дозволяє техніку, лікарю й пацієнту діяти в єдиній системі координат. Олександр Терентьєв, зубний технік з України, що нині працює у США, впроваджує цифрові рішення, які вже довели свою ефективність у клінічній практиці.
Що таке цифровий протокол — і чому це не просто сканер
У побутовому розумінні цифровий підхід часто асоціюється зі скануванням моделі чи 3D-друком. Насправді ж цифровий протокол — це цілісна система, яка охоплює:
● збір цифрових даних (інтраоральне сканування, фотографія, відео),
● побудову анатомії в спеціалізованому програмному середовищі (наприклад, ExoCad),
● комунікацію з лікарем у режимі реального часу,
● контроль форми, функції й естетики до початку фізичного виготовлення.
"Для мене цифровий протокол — це можливість приймати точні рішення ще до того, як почнеться робота з матеріалом. Він дозволяє синхронізувати бачення техніка, лікаря та пацієнта на ранніх етапах", — зазначає Олександр Терентьєв.
Як виглядає робота з цифровим протоколом на практиці
Свою роботу Олександр будує за чіткою схемою: скан, референсна фотографія, побудова моделі в ExoCad, 3D-друк перевірочного макета, узгодження форми, внесення коригувань, виготовлення остаточної конструкції. Це дозволяє не лише уникати помилок, а й досягати стабільного рівня естетики — навіть у складних клінічних випадках.
Особливе місце у цьому підході посідає власна цифрова бібліотека зубів, яку Терентьєв створив на основі багаторічної практики. Бібліотека містить детально опрацьовані форми зубів і дозволяє створювати анатомічно точні конструкції з першої спроби.
"Я прагну до того, щоб фрезерований виріб уже повністю відповідав задуму — з мінімальним корекціями після фрезерування", — пояснює технік.
Переваги: від точності до комунікації
Серед основних переваг цифрового протоколу — не лише технологічна точність, а й покращення взаємодії в команді. Лікар отримує змогу в режимі реального часу переглядати дизайн реставрації, узгоджувати зміни, бачити майбутній результат у тривимірному форматі. Пацієнт, у свою чергу, краще розуміє, що саме буде реалізовано.
Крім того, такий підхід знижує ризик непорозумінь, дозволяє стандартизувати процеси і скорочує час виготовлення. Цифрові перевірочні моделі, які друкує Терентьєв для проміжного контролю, додають додатковий рівень якості: ще до остаточного виготовлення можливо фізично побачити й оцінити форму.
Власний внесок у цифрову трансформацію
Перебуваючи у США, Олександр не лише використовує цифровий протокол у власній роботі, а й ділиться своїм досвідом з іншими фахівцями. У Лос-Анджелесі він провів серію навчальних сесій, під час яких демонстрував свою методику побудови анатомії та особливості нанесення кераміки відповідно до цифрового дизайну. Декілька колег уже впровадили його шаблони та підходи у свою щоденну практику.
Паралельно він працює над створенням зуботехнічної лабораторії в Каліфорнії та запуском навчальних курсів для техніків і стоматологів, які прагнуть працювати за сучасними протоколами.
Майбутнє: автоматизація і персоналізація
Олександр переконаний, що цифрова трансформація лише починається. У найближчі роки рутинні процеси — зокрема моделювання, узгодження, виготовлення — будуть автоматизовані ще більше, залишаючи технікам простір для творчості та роботи з деталями.
"Майбутнє — за індивідуальними дизайнами, які враховують міміку, усмішку, форму обличчя. Це буде віртуальне середовище, де технік працює з динамічною моделлю людини, а не просто з відбитком", — прогнозує Терентьєв.
У США вже активно впроваджуються інструменти на основі штучного інтелекту, віртуальні артикулятори, цифрові реєстрації жувальної функції. Українські фахівці теж адаптуються до цих змін, і, на думку Олександра, вже незабаром гратимуть не менш активну роль у формуванні глобальних стандартів.
Нові стандарти, які формує професійний підхід
Цифровий протокол — це не лише технічний інструмент. Це підхід, який вимагає іншого рівня відповідальності, мислення і взаємодії. У роботі зубного техніка він змінює усе: від таймінгу до якості спілкування з лікарем, від структури робочого дня — до результату, який отримує пацієнт.
Практика Олександра Терентьєва показує, що впроваджувати цифрові інновації можуть не лише глобальні компанії, а й фахівці, які мають глибоке розуміння процесів і готові ділитися цим досвідом. Його кейс — приклад того, як технологічне бачення і майстерність формують не лише якість, а й нову культуру у сфері стоматології.
2 
1
Коментарі