— Важко згадувати ті часи, коли чекали на пересадку серця синові. Зараз Стас живе інакше, — розповідає Анжела Владиславівна, мати 19-річного Станіслава Марача з Херсона. 26 липня 2012 року йому пересадили серце від донора. Операцію робили в білоруському Мінську.
Станіслав двічі на день приймає ліки, які пригнічують імунну систему, щоб не відторгала чужий орган.
— Через це імунітет поганий. Зараз весна, пора вірусів. Намагається не бувати там, де багато людей. А так і з друзями спілкується, і гуляє.
Цього літа хлопець складатиме іспити за зовнішнім незалежним оцінюванням. Хвороба загострилася, коли закінчував школу.
— Однолітки вступали до університетів, а Стас мав лікуватися. Рік пропустив, а зараз намагається надолужити. Активно все вчить, у школі набрав підручників. Якщо має запитання, вчителі йому все розповідають. Добре ставляться, бо знають, що ми пережили.
Станіслав захоплюється фотографією. Батьки купили йому професійний фотоапарат.
— Робить знімки, коли гуляє. Особливо на природі. Хоче піти на курси фотографії. І вступити на факультет психології й соціології в нас у Херсоні.
На пересадку серця Марач чекав у Київському міському центрі серця.
— Наука ще не знає, чому так, але хворіють здебільшого хлопчики, — коментує Ганна Михайлова, кардіолог відділення патології міокарда та трансплантації органів і тканин. — Стас у нас подружився з ровесником Богданом. Той спершу теж потребував пересадки, але видужав завдяки очищенню крові. Брали її з однієї вени й очищену переливали в другу. Стасу таке не допомогло, довелося робити пересадку в Білорусі. Тепер Богдан до нього в гості часто їздить, на два тижні лишається.
Пересадка серця коштувала $100 тис. В Україні є фахівці, які вміють робити такі операції, але брати органи у донорів не дозволяє закон. До такого вдаються лише зі згоди родичів.
— У Стаса все почалося з ангіни. Дала ускладнення на серце, розвинувся міокардит — запалення серцевого м'яза. Серце пересаджують і через ускладнення після інфаркту.
Донором для пацієнта став його ровесник. У 18-річного хлопця лопнула судина в мозку внаслідок автокатастрофи. Перед пересадкою серце Стаса майже не працювало. На щоках виступали краплі крові, бо почалися підшкірні кровотечі.
— Лікарі казали, має один шанс зі 100. І він його використав. Після операції допомагає виховувати племінницю. Вона народилася, доки був у Білорусі.
Раз на місяць пацієнти з пересадженим серцем здають кров — чи достатній у ній рівень ліків для зниження імунітету.
— Таким людям не можна ні грама алкоголю, бо ці медикаменти з ним несумісні. Інакше перестануть працювати печінка і нирки. А загалом живуть так, як інші. Займаються спортом, мають різні хобі.
Пересадки чекають по дев'ять місяців
— Люди, які потребують пересадки серця, живуть, наче привиди. Важко ходити, їсти, — говорить кардіолог Ганна Михайлова. Майже не пересуваються, їх возять на каталці. Навіть щоб з'їсти тарілку каші, втрачають багато сил.
Хворим не можна багато води — лише літр на день, враховуючи рідину з супу, фруктів, овочів.
— Колись у туалеті один сховався від нас і відкрив на повну кран. Почав швидко пити. Але це сильно навантажує серце. Не можна кислого, жирного і смаженого. Часом бунтують, відмовляються ліки приймати. Інші просять перевести в іншу палату, бо набрид краєвид із вікна. Буває, по дев'ять місяців лежать, чекають пересадки.
3 
1
Коментарі