— Вечорами так ниють коліна, що хочеться на стіну лізти. Не можу знайти місця, де б притулитися, — каже Ніна Мартинчук, 57 років, із міста Подільськ Одеської області. — Так мій організм реагує на зміну погоди. Чим би не мастила — марно. Тільки намочена в горілці біла лілія заспокоює. Як відчуваю перші ниття, одразу намащую нею і замотую рушником. Намагаюся не рухатися.
— Людям із високим або низьким тиском, зі стенокардією чи після інфаркту псує життя і спека, і дощ. Вони як барометри,
які передбачають погоду краще за гідрометцентр, — розповідає Вадим Краснов, 40 років, столичний терапевт. — Метеочутливість не у всіх людей проявляється мігренню. Часто ниють суглоби та м'язи.
Для точного підтвердження діагнозу треба розібратися — є проблеми з суглобами чи це хронічне захворювання. Якщо все в порядку, тоді причина в больовому розладі. Суглоби болять, бо м'які тканини навколо них мають багато больових рецепторів. Якщо вони дають збої від метеорологічних змін, виникає біль.
— На стінках сонної артерії є антени, що вловлюють погодні зміни. Якщо тиск у судинах раптово падає, спрацьовує рефлекс убезпечення організму від зупинки кровообігу. Такі процеси відбуваються в організмі й на потепління, й на похолодання.
Знеболювальне не допоможе. Потрібні препарати, що знижують підвищену активність нервової системи та больових рецепторів. Їх призначає лікар.
— У селах людям легше пережити перепади погоди. В містах жителі зі слабшим імунітетом. Тут порушений природний водообмін. Дощова вода не йде в землю, а випаровується. Тому в місті важче переносити холод і спеку.
Для відновлення бадьорості треба не тільки вдосталь відпочивати, а й давати навантаження на організм. Робити зарядку вдома або тричі на тиждень займатися у спортзалі. Додадуть енергії контрастний душ або ванна з ефірними оліями лимона, апельсина чи грейпфрута.
Коментарі