— СНІД мені занесли бездарні лікарі, коли робили операцію на оці дев'ять років тому. Було щось із сітківкою. За півроку заслабла, обсипало язик. Став боліти шлунок, — розповідає киянка 34-річна Ірина Борута.
Худорлява невисока жінка сидить у палаті клініки столичного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського. Виглядає років на 10 старшою. Під очима має синці. На пальцях ніг — великі темно-червоні плями, схожі на підшкірні синці. Ірина каже, що ледь сидить, бо болить усе тіло.
Якби Боруту привезли в клініку на тиждень пізніше, могла не вижити. Має такий низький імунітет, що може померти від застуди, говорить соціальний працівник Людмила Слюсар, 41 рік.
— 90 відсотків пацієнтів кажуть, що заразилися ВІЛом під час операції чи у стоматолога. Насправді — від голки наркомана чи статевого контакту. Менша частина — від переливання крові. Ірина 10 років кололася. Зізналася, коли спитали вдесяте. Доти все повторювала про операцію на оці. Хоча видно, що наркоманка. Наркотики, що колють у вену, вражають усі внутрішні органи. Немає такого, що не страждав би. Першими слабнуть кістки. На них з'являються дірки. Майже всі такі соромляться свого минулого. Але ми нікого не повчаємо, а рятуємо життя. З голкою наркомана переноситься букет тяжких інфекцій. Найчастіше — гепатит С. Передається тільки через кров.
Випадок з Іриною — один з найскладніших. Чотири роки не приймала ліки для імунітету. Почалося запалення нирки. Є численні виразки шлунка. Рентген показав туберкульоз на ранній стадії.
— Як тільки її привезли, відразу стала приймати чотири препарати у таблетках. Також ставлять крапельниці. Покращало наступного дня. Ледь стояла на ногах, а тепер ходить без зусиль. Зараз треба хоч мінімально відновити імунітет. Лікуємо безкоштовно. Навіть з ВІЛ до такого стану люди доводять себе вкрай рідко, коли зовсім відмовляються від препаратів. А приймають терапію — живуть звичним життям. Ірина відмовилася. Чому — не говорить. Чоловік кілька років тому помер, свекруха каже забиратися з дому. А їй нікуди. В лікарню до неї раз на тиждень ходить батько. І той сил не має, бо йому за 70. На другий поверх ледь піднімається з паличкою.
ВІЛ можна виявити у крові за півроку після зараження.
— Здавайте тест на ВІЛ через шість місяців. Також — у той самий день, коли сталося щось небезпечне. Скажімо, чимось укололися. Це треба, аби знати, що доти вірусу у вас не було. Бо буває, інфікуються раніше і там, де не уявляли. А потім бояться, що хтось вколе шприцом у метро чи трамваї. Таких випадків — одиниці. Ризики малі, особливо якщо ви у пальті. Голка крізь нього не пройде. Коли думаєте, що вкололися шприцом — підберіть його, покладіть у пакет і несіть на перевірку. Замість цього люди кидають шприц подалі й тікають, а потім панікують.
Через помилкові уявлення часто паніка є безпідставною.
— Одна дівчина притримала за руку жінку, коли та виходила з тролейбуса. Потім вона зізналася, що хвора на СНІД. Дівчина стала нервувати, оббивала пороги в поліклініках. Але недуга через торкання рук не передається, навіть якщо в обох є подряпини. Також — при користуванні унітазом. Вірус ВІЛ швидко гине на відкритому повітрі.
20 відсотків хворих на туберкульоз водночас є ВІЛ-інфікованими. 90% з них можна вилікувати від туберкульозу. Насправді лікують 60%, а 40% помирають через занедбані форми обох інфекцій.
Якщо все життя пити ліки, діти будуть здоровими
Вірус передається через незахищені статеві контакти і коли кров хворого потрапляє у кровотік здорового, розповідає 38-річний Дмитро Шерембей, голова благодійного фонду "Пацієнти України".
— Більшість думає, що хворі на СНІД — наркомани, які ховаються у підвалах. Що серед них нормальних нема. Це не так. Знаю багатьох, хто заразився при переливанні крові. Немає жодної хвороби, що стала б характеристикою людини. Всі бояться перевірятися. Готові жити з недугою, аби не знати про неї. Якби зараз усі, хто підозрює у себе ВІЛ, прийшли перевіритися, епідемію можна було б зупинити відразу. Бо держава має давати медикаменти всім. Понад третина ховається від лікування. Молодим жінкам переживати не варто: при постійному нагляді і терапії ймовірність заразити дітей — одна з 10. Якщо все життя приймати ліки, діти будуть здоровими.
2 
1
Коментарі
1