— Мило почала варити, коли у сина з'явилась алергія на побутову хімію, — розповідає киянка Світлана Нечипорук, 24 роки. — Йому 2 роки. Як помию Сашу, одразу червоні прищики висипають. Перепробувала різну косметику для дітей. Раз нормально, іншого разу — дерматит. Мусила щось придумувати, щоб дитина була чиста й не чухалася.
Світлана вирішила робити мило, щоб точно знати, із чого воно виготовлене. Варить його три роки. Спочатку робила тільки для сина, потім — для себе й чоловіка. Тепер продає друзям і знайомим.
— Є два способи приготувати мило: з нуля чи з мильної основи. Перший не дуже люблю, бо треба багато хімічити. Відміряти луг, масло, гліцерин. Слідкувати за температурою. Довго гратися. Я заварюю з мильної основи. Купую готову й розтоплюю на паровій бані або микрохвильовці. Купую в інтернеті. Основа буває біла, кремова або прозора. З останньої виходить гарне мило, коли підфарбувати чи щось покласти всередину. Деякі за основу беруть дитяче.
100 г мильної основи ріже на шматочки, як цукор-рафінад завбільшки. Кладе в керамічну миску та ставить у мікрохвильовку. Нагріває до +65°С.
— Базову олію — мигдальну какао, персикову — доливаю в основу, поки рідка. Можна додавати дві, три. Головне — пропорції. На 100 грамів основи — три чайні ложки базової олії. Усе добре перемішую. Додаю одну-п'ять крапель харчового барвника.
Основа швидко застигає. Тому всі інструменти тримають під рукою.
— Всередину мила можна покласти мочалку, іграшку. Сашкові кладу качечку, бо дуже любить таке. Можна покласти щось для косметичних процедур. Насипте перемелену каву — буде скраб. Добра суха лаванда. Але всі рослини — ягоди, шматочки фруктів, з часом темніють. Можуть виглядати не дуже гарно.
Додає три-сім крапель ефірної олії для запаху. В інтернет-магазинах продаються парфумерні композиції для мила. Використовує їх рідко.
— Все добре перемішую. Наливаю мило у силіконові форми. Купляю китайські у переходах. Збризкую їх спиртом, щоб у милі не виникали пухирці. Мило в кілька шарів роблю, як желе. Дам застигнути першому шару — наливаю другий і так далі. Щоразу бризкаю спиртом, бо не триматиметься купи. Як залила у форму, знов бризкаю спиртом. Пухирці зникають на очах. За годину мило готове. У холодильник його не ставлю. Зберігати можна рік загорнутим у папір. З травами краще швидко використати, бо запліснявіє.
Сімейний лікар із Києва 35-річна Валентина Причепа радить дітям та їхнім мамам митися саморобним милом.
— У промисловому є лаурилсульфат натрію, — каже Валентина Причепа. — Його додають у мило й зубні пасти, щоб краще пінилися. Подразнює шкіру та викликає дерматит. Вона грубіє та червоніє. Виробники пишуть, що у продукції для дітей його не використовують. Але я їм не вірю. Роблю мило сама і пацієнтам раджу. За місяць-два висипи минають.
Кавовим милом миються зранку
— Люблю лавандове й кавове мило, — каже Світлана Нечипорук. — Кавовим миюся зранку, щоб бути активною. А лавандовим увечері для доброго сну.
Для кавового мила на 100 г основи бере 10 крапель касторової олії та стільки ж — із персикових кісточок. Додає половину чайної ложки кавової гущі та кілька зерен для прикрас. Для лавандового на 100 г мильної основи — по 10 крапель олії з виноградних кісточок та авокадо. Крапає 1–3 краплі фіолетового барвника й додає кілька квіток сухої лаванди.
— Як трав забагато, це вже не мило, а скраб.














Коментарі