"Спиваються не тільки сантехніки, а й професори"

Львів'янин 36-річний Руслан рік не вживає спиртного. Від алкогольної залежності вилікувався завдяки гіпнозу.

—?Почав пити через великі гроші, — розповідає. — Працював програмістом на фірмі, зібралася чоловіча компанія. Щовечора після роботи ходили розслаблятися. Спочатку на пиво, тоді на мартіні, згодом на віскі. Зарплати у нас високі, тому не відмовляли собі у найдорожчих напоях. Дійшло до того, що дня не міг прожити без спиртного. Голова не варила, робота не йшла. Дружина погрожувала, що піде. Не вірив. Як випивав, море було по коліна. До тями прийшов, коли жінка зібрала речі. Погодилася лишитися, тільки як піду лікуватися.

Русланові вистачило трьох сеансів. Каже, що після лікування не має відрази до спиртного, бо став до нього байдужий. Змінив роботу.

—?Під кабінетом лікаря бачив, що алкоголізм — страшна хвороба. Спиваються не лише сантехніки, а й професори. Раз бачив жінку, від якої відмовилися діти. Довго плакала, просила лікаря, аби звільнив від залежності.

Петро Стець, волинський психотерапевт-нарколог, від алкогольної та тютюнової залежностей лікує некласичним, "шаманським" гіпнозом. Говорить, до нього приводять і дітей.

—?Молодь зі шкільної парти тягнеться до пива. Це той же алкоголізм, але лікувати важче. Дітям не так просто пояснити, що їм та пляшка не потрібна, — каже.

Жінки швидше спиваються. Та коли прийшли, підуть здорові. З чоловіками буває по-різному. Більшість після лікування розуміють, що жити можна без алкоголю. Сидять у компанії і їх не тягне до спиртного ні фізично, ні психоло­гічно.

×