— Як монахи виходять із посту? А для чого з нього виходити? — запитує 28- річний Іларіон, ієромонах Києво-Печерської лаври. Постриг прийняв 2011-го. — Напевно, я наймолодший монах, — усміхається.
Зустрічає біля входу в Хрестовоздвиженський храм у Лаврі. Поверх чорної ряси накинув темно-синій короткий плащ. Дорогою до розписаної біблійними сюжетами кімнати двічі зупиняється біля ікон. Хреститься й цілує їх. Сідаємо на дерев'яну лаковану лаву навпроти вікна.
— Пощу, скільки себе пам'ятаю. Батько — священик, брат теж. Ми з дитинства звикли до постів. М'яса монахи не їдять. Тільки рибу й молочні продукти: масло, яйця. Тому відмовитись від їжі для мене нескладно.
Протягом Великого посту ченці їдять двічі на день. Вперше о 12.00 — обід після вранішньої служби. Вечеряють після восьмої чи дев'ятої вечора. Є й такі, що обмежують себе у вечері на період посту.
— Церква підходить до посту розсудливо. Перед Великим постом є Масляна. Тиждень не їдять м'яса, але багато молочних продуктів. Організм поступово звикає до легших білків перед тим, як перейти на пісну їжу.
Після 40-денного посту настає Страсний тиждень. У п'ятницю ченці їдять лише хліб й воду. Хто хворіє, можуть ще додати фрукти.
— Літургії Страсної п'ятниці та суботи такі піднесені, що їсти не хочеться. Хоча в суботу теж нічого не їм. Перше, що споживаю — причастя після Великоднього богослужіння. А вже за стіл сідаємо в неділю.
Монахи розговляються тим же, що їли перед початком посту, — яйцем. З'їдають по крашанці й обов'язково гарячу страву.
— Вистачить одної-двох крашанок. Згодом — шматок риби й більше зелені, овочів. Головне, щоб усе в міру, бо можна переїсти до гріха обжерливості. Тоді важко дихати й нема сили молитися. Вже не говорячи про те, що люди після посту потрапляють до лікарень.
Застерігає гордитись, що дотримався посту й не з'їв шматочка ковбаси.
— Диявол теж постить, бо нічого не їсть. Бог не спитає, скільки постував чи молився, а що зробив людяного. Піст і молитва — засіб змінитися. Зупинитись й замислитись, як живеш, ставишся до інших, до роботи. Думаєш, що духовні справи відкладеш на потім, але потім може й не настати. Час треба берегти, бо не знаєш, коли помреш. Тому з посту духовного можна й не виходити.
До Іларіона підходить інший ченець. Щось шепоче на вухо. Той проводить нас із храму на вулицю. Відчиняє важкі двері, пропускає вперед. У дворі Іларіона перепиняє жінка. Щось коротко їй каже, дає благословення й зникає між будівель.
Великодній обід ділять навпіл
Зробити у Великдень перерву на 2–3 год. після основного обіду перед солодким столом радить столичний гомеопат 35-річна Вероніка Князєва.
— Не треба запихатися всім підряд. Нічого зі столу не дінеться. Попереду буде вихідний. Підете в гості чи прийдуть до вас. Здоров'я ще знадобиться.
Радить не купувати копченостей, а запекти в духовці шмат м'яса. Це легша й здоровіша їжа. По можливості — відмовитись від хліба. М'ясо поєднати зі свіжим кропом, петрушкою.
— Добре їсти редиску, бо жовчогінна. Але в кого хвора підшлункова, краще тушкована капуста чи печені овочі.
Після обіду добре пройтися й пити чисту негазовану воду.
3 
1
Коментарі