Наталія Антоненко, 27 років, живе і працює у Києві, хоча родом із Ніжина Чернігівської області. Жінка на 14-му тижні вагітності. Каже, почувається добре, токсикоз її не турбує. А п"ять років тому, за порадою гінеколога, змушена була робити аборт.

 — У п"ятнадцять років мені вирізали щитовидну, — розповідає шатенка. — Діагноз був карцинома (різновид раку. — "ГПУ"), перша стадія. Після цього я перебувала на обліку в ендокринолога та гінеколога у Ніжині. Про вагітність дізналася 2003-го.

Гінеколог порадила жінці аборт. Мовляв, можуть бути ускладнення. Жінка тоді була на восьмому тижні вагітності.

— Гінеколог сказала, що з таким діагнозом не зможу народити здорову дитину. Можливо, якби мене тоді хтось підтримав, я б сходила до іншого лікаря. Але то був серпень. Знайома лікарка зі столичного Інституту ендокринології була у відпустці. І я зробила аборт.

Пізніше Антоненко дізналася, що дитину можна було залишити. Лікарі стверджують, що питання про переривання вагітності повинні вирішувати кілька медиків. Серед них ендокринолог. Першими в Україні таких хворих почали курувати лікарі столичного Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ.

— Якщо у майбутньої мами папілярна диференційована карцинома, їй роблять операцію. Найоптимальніше вирізати пухлину на другому триместрі, — пояснює Юлія Давидова, 39 років, головний науковий співробітник акушерського відділення для вагітних з екстрагенітальною патологією. Вона опікується такими хворими. Наталія Антоненко теж народжуватиме у цьому відділенні.

Народжують здебільшого самотужки

Коли прооперують вагітну, ендокринолог їй прописує леватороксин. А через місяць-півтора після пологів мама проходить курс лікування радіоактивним йодом.

— Жінки народжують здебільшого самотужки. Зі ста п"ятидесяти лише п"ятьом робили кесарів розтин, — говорить Юлія Володимирівна. — Буває, плід великий, лежить неправильно або перейми слабкі. Також робимо кесарів розтин, якщо у мами є післяопераційні ускладнення — пошкоджені нерви горла.

Киянка 37-річна Олена 9 квітня народила двійню: хлопчика та дівчинку. Жінці робили кесарів розтин, плоди лежали неправильно.

— У мене теж був рак щитовидної залози другої стадії, але я пролікувалася до вагітності, — розповідає Олена, перебираючи косу. — Про проблему дізналася у тридцять два. Але тоді писала наукову роботу, тому відклала лікування.

Щитівку жінці видалили у 2003 році. Ще рік вона проходила курс йодотерапії в онкоцентрі на Верховинній.

— Багато жінок бояться, що від радіоактивного йоду випаде волосся, — каже Олена. — Це неправда. Погляньте, яке моє густе та довге. Коли мені торік дозволили планувати вагітність і порадили звернутися в Інститут педіатрії — була найщасливішою.

Жінку одночасно вели дільничний ендокринолог та гінеколог. Каже, вагітність перенесла легко, бо дотримувалася режиму, слухала лікарів і думала про приємне. Найбільше переживає, що не годуватиме дітей груддю.

— Таку рекомендацію дають ендокринологи, — пояснює лікар Давидова. — Під час вагітності мама вживає ліки, вони з молоком можуть передатися дитині. Тому зупиняємо лактацію. Мами це розуміють і не ризикують.

Як знайти

Інститут педіатрії акушерства та гінекології АМНУ розташований у Києві по вул. Мануїльського, 8. Щоб записатися на прийом до Юлії Давидової, телефонуйте: (044) 483 63 43.

×