Олександра Тарана, 25-річного черкащанина, 31 березня 2006 року привезли до обласної лікарні. У хлопця дуже боліло праве вухо і голова. Його нудило, температура підвищилася до 39°С. Лікарі виявили хронічний середній гнійний отит. Запалення вуха переросло у запалення головного мозку — патогенний гнійний менінгоенцефаліт.
— Смутно той день пам"ятаю. Свідомість наче затуманило. Був схожий на мумію, — пригадує Олександр. Розповідає, що отитом захворів у 19 років. — Працював на будівництві різноробом, застудив праве вухо — крутило вдень і вночі. Але лікарняний не брав, боявся втратити роботу. Хворобу запустив. У поліклініку звернувся, коли з вуха потік гній. Пролікувався.
Згодом усе повторилося. Чоловікові пропонували лягти в лікарню. Він умовив лікаря дозволити одужувати вдома. Олександрові ніби покращало, а за місяць знову потік гній. Таран пив пігулки. Лікар оглянув і направив на ультразвук і кварц.
— Через годину після процедур я вмирав від сильного болю. Мене направили в обласну лікарню. Заввідділення отоларингології Віктор Дмитрович Хомік терміново наказав робити комп"ютерну томографію й аналізи. Мене прооперували. Я так пойняв, що лікарі в обласній, спасіба їм, врятували моє життя. Час вимірювався годинами, — Олександр схвильовано стискає в руках свою медичну картку.
Операція тривала дві години. Лікарям довелося оголити частину головного мозку. Чоловік пролежав у лікарні місяць.
— Тепер забув, як болить вухо, правда, слух погіршився. Раніше зиму в кепці міг проходити, нині тепло одягаюся, — додає Таран. Він працює в охоронній фірмі. Нещодавно захворів на гайморит. Приїхав до обласної лікарні проконсультуватися з Віктором Дмитровичем. Тільки йому довіряє.
Барабанна перетинка може луснути від поцілунку у вухо
— Таких тяжких хворих до нас щороку потрапляє вісім–десять осіб, — каже завідувач відділення Черкаської обласної лікарні, головний позаштатний отоларинголог області Віктор Хомік, 44 роки, який оперував Олександра. — Оце зі Звенигородки привезли 20-річну дівчину. Із дитинства в неї отит лівого вуха. Тепер праве захворіло. Дівчина повністю втратила слух, треба оперувати.
Отит виникає від переохолодження, слабкого імунітету, недостатньо збалансованого харчування, шкідливих умов праці, віруса грипу або герпесу.
— Товщина барабанної перетинки — 0,1 міліметра. Легенький удар долонею по вуху, і вона розривається. Може луснути від поцілунку у вухо. Щоб відновити її — оперуємо, — веде далі Хомік. Він пригадує, що років десять тому з травмами вух до відділення доправляли військових після стрільб. Нині везуть дітей, які граються піротехнікою.
Лікар говорить, що вухо пов"язане з мозком, тому самому його лікувати не можна. Після самолікування бувають внутрішньочерепні ускладнення — абсцес мозку, менінгіт, менінгоенцефаліт. Від таких хвороб людина може померти.
— Дехто купляє в аптеці воскову лійку, ставить її у вухо. А тоді підпалює віск і вірить, що він витягне хворобу. Віск розплавляється, затікає на барабанну перетинку, заповнює у вусі всі кишені. Навіть лікарю буває важко той віск витягти, — розповідає отоларинголог.
Віктор Хомік понад 20 років працює лорлікарем. Упевнений, що вуха не можна чистити пальцем, шпилькою, сірником із намотаною на нього ватою. Можна лише мити їх щоранку. Сірка зберігає слуховий перехід і барабанну перетинку. У вусі є повороти, звуження, про які людина не знає. Сторонній предмет травмує шкіру, туди потрапляє інфекція. Від цього у вусі з"являється "довгограюча" сверблячка, фурункули. І болі не менші, ніж ниркові.
— Були такі, що вухо чистили олівцем і туди випав графіт — ми його витягували. Траплялося, що і гвіздком у вусі длубалися. А якось привезли жінку, якій у вухо залетіла муха на пасовищі. У відділення звернулася через два тижні. У її вусі ми знайшли 12 сантиметрових личинок. Оперували дві години. Личинку хапаєш, а вона лізе глибше у вухо. Довелося розрізати за вухом, аби врятувати людину від такого лиха, — додає Хомік.
2 
35413
Коментарі
2