— Запрошую волонтерів — дам безкоштовно живицю й рецепт, щоб варили мазь бійцям. Готову роздаю з радістю. Приходять родичі бійців з опікових відділень, — каже столичний фітотерапевт Олена Світко, 57 років. — Разом із заможними пацієнтами збираємо гроші на танк. Уже маю на чверть його вартості.
Відкриває скляну банку з густою сумішшю. Кімнатою шириться аромат меду і хвої. Паличкою наносить на руку. Шкіра вбирає її, стає м'якою, гладенькою.
— Найкраща кедрова, але підійде й соснова. Мені лісники привозять із Західної України. Екологічно чиста, швидко гоїть рани. 100 грамів кладу в півлітра оливкової олії й томлю на паровій бані півгодини, доки розтане. Вкидаю 100 грамів плодів софори. Її продають травники на ринках. Мелю у кавомолці. По стільки ж — нагідок і чорнобривців. І ще томлю години зо дві. Весь час читаю молитви. Проціджую, щоб мати однорідну суміш. Додаю стільки воску, щоб загусла до мазі.
Розмащують на полотні чи в кілька шарів складеній марлі. Прикладають на кілька годин. Так само гоять рани після операції.
— Живиця — сильний антибіотик. Можна мастити гнійні рани. Козаки прикладали її до рубаних і різаних ран, до спеченого від куль тіла. Можна пити по столовій ложці при виразках та після операцій для швидшого загоєння. Живицю розчиняють на тихому вогні в оливковій олії 40 хвилин. На літр олії – столова ложка.У непоранених добре знімає нервове напруження й утому, скутість в спині. Втирають уздовж хребта з обох боків. Багато приходить бійців з "Айдара". Болить спина від бронежилетів. Дехто по півроку не знімає. Ставимо п'явки, робимо масаж із живицею, щоб розслабили м'язи.
5 
1
Коментарі