Яблука Ріхард лежать до квітня

 

Німецький сорт не боїться грибків

— Старі перевірені сорти не завжди радують. Тримався кількох таких, доки одного року сад не вродив. Хоч погода була в нормі й шкідники не казилися, — говорить Віктор Гончарук, 60 років, із села Гайок Білоцерківського району Київської області.

— Порадився з власником розплідника. Той розповів про виродження сортів. Тоді став шукати нові.

Посадив зимовий німецький сорт Ріхард. Дерево компактне. Не розкидає гілки по боках, тому підходить для невеликих садків. Цим трохи нагадує колоновидні яблуні. Крона овальна, не загущена, тому до грибків стійка навіть після дощів.

— Хоча крона не розлога, але її треба вміти обрізати. Розвивається непропорційно, тому формувати слід щороку. Інакше ростиме кособоко. Плоди нерівномірно навантажуватимуть дерево.

Перший урожай Ріхард дає на третій рік після садіння. Плоди достигають у жовтні і зберігаються до квітня. Важать 200 г, ребристі, червоні з бордовим відливом і білими цятками. За формою нагадують усічений конус. Шкірка гладка, м'якоть соковита, солодка.

— Моїм яблуням п'ять років. З кожної зриваю не менше 70 кілограмів плодів. Гілки аж обліплені. Щороку врожай більшає, — додає Гончарук.

Сорт Ріхард стійкий до виродження. Але для запилення треба садити поряд яблуні Джонатан або Айдаред.

— Не плутайте Ріхард із Глостером. Вони зовні схожі, але м'якуш у першого сорту салатового кольору і без кислинки. Єдине, що хотілося б підправити у Ріхарда — кращу зимостійкість. Бо як повертаються заморозки навесні, молоді пагони підмерзають. На старіших з'являються тріщини.

Перед покупкою саджанця треба перевірити, чи він не підмерз. Якщо зрізати верхівку деревця, будуть бурі плями. Також на стовбурі від морозу можуть утворюватися тріщини.

×